Український футбол

Головний тренер юнацької збірної України U-20 Дмитро Михайленко підбив підсумки виступу синьо-жовтих на чемпіонаті світу в Чилі.

Для юнацької збірної України U-20 чемпіонат світу завершився на стадії 1/8 фіналу. У матчі проти Іспанії синьо-жовті поступилися з рахунком 0:1. Утім, цей турнір можна занести в актив нашій команді, яка, незважаючи на важку ситуацію в країні й певні негаразди зі складом, вийшла в плей-оф із першого місця у своїй групі, випередивши Парагвай (2:1), Південну Корею (2:1) і Панаму (1:1).

Підбити підсумки виступу збірної офіційний сайт УАФ попросив її головного тренера Дмитра Михайленка.

— Пане Дмитре, як ви підсумуєте виступ збірної України на чемпіонаті світу?

— Думаю, що за свої результати в Чилі команда заслуговує на тверду четвірку. Перше, на що ми звертаємо увагу, — це якість гри, а вона була непоганою. Був і хороший результат на груповому етапі. У цій частині турніру тільки дві команди виступили краще (Японія й Аргентина набрали по дев’ять очок). На жаль, доля розпорядилася так, що в 1/8-й нам належало зустрітися з Іспанією — найкращою командою Європи й однією з найкращих у світі. Але знову ж таки, я подякував своїм підопічним, які намагалися не просто грати, а показувати змістовний футбол на цьому турнірі.

— Який матч був для вас найскладнішим?

— Звичайно, проти Іспанії. Дуже важко протистояти іспанцям, враховуючи індивідуальну майстерність виконавців. Проте нам хотілося створювати більше незручностей супернику біля його воріт. На мій погляд, наші хлопці в цьому трохи поспішали, і була помітна нервозність. До темпу гри й швидкості роботи з м’ячем ми адаптувалися на 15-й хвилині і, в принципі, не давали супернику створювати багато гольових моментів, хіба що за винятком кінцівки поєдинку, коли пішла авантюра з нашого боку.

— Наша збірна на цьому турнірі завдала 48 ударів, і тільки 13 із них прийшлися в площину…

— Перші три гри, у груповому раунді, ми били в площину на нормальному рівні. В останньому матчі, проти Іспанії, дійсно, із дев’яти ударів тільки одним влучили в рамку, і це десь зіпсувало статистику. Але чотири поєдинки насправді не є великою викладкою для статистики. У матчі з Іспанією такий показник я пов’язую з хвилюванням гравців.

— Усі поєдинки від дзвінка до дзвінка провели Владислав Крапивцов, Максим Мельниченко й Олексій Гусєв. Це ті люди, до яких у вас було найменше претензій?

— Справа не в тому, що до них не було претензій, хоча вони зіграли на високому рівні. Просто заявка на чемпіонат світу складається з 18-ти футболістів, і не на всі позиції була заміна. Їм можна було дати перепочити, але вони були ключовими виконавцями на своїх місцях.

— У нападі ви зробили ставку на Пищура. Чому не на Пономаренка?

— Різниця була у фізичному стані. Пищур через те, що восени мав трохи більше ігрового часу, на нашу думку, перебував у кращому ігровому тонусі. Але ми попереджали обох, що хлопці будуть змінювати один одного через те, що ігри за два дні на третій, і не так легко відновлюватися. А взагалі це проблема збірної: не так багато виконавців мали стабільну ігрову практику.

— Чи є такі хлопці, що вас приємно здивували під час змагань?

— Я не можу виділити одного або двох футболістів. Протягом усього турніру в колективі панувала чудова атмосфера. Хоча це мене трохи здивувало, оскільки не всі один одного знали раніше. І ця згуртованість передавалася на поле. Кожен гравець діяв на максимумі. Потенціал у цієї команди був набагато більший, ніж на той раунд, після якого ми завершили змагання. Знову ж таки, якби доля була до нас прихильнішою, ми могли б дійти навіть до фіналу.

— Звісно, що один у полі не воїн, але дискваліфікація Синчука викликала резонанс. Ви можете пояснити, як усе було насправді?

— Про Синчука я отримав інформацію за годину до установки на гру з Іспанією. У мене голова була зайнята зовсім іншими справами, ніж вирішенням цього питання. Уже в Україні, у спокійній обстановці, ми розберемося, як це сталося.