Український футбол

Сьогодні в Кракові на стадіоні «Краковія» відбувься матч відбору ЧС-2026 Україна — Азербайджан, який став четвертою зустріччю суперників в історії.

Відбір до ЧС-2026, 4-й тур.

Україна – Азербайджан 2 : 1.

1 – 0. Гуцуляк – 30.

1 – 1. Миколенко – 45+3-автогол.

2 – 1. Маліновський – 64.

Україна: Трубін – Конопля (Михайліченко, 46), Забарний, Матвієнко (к.), Миколенко – Ярмолюк (Калюжний, 85), Гуцуляк (Бондар, 85), Маліновський (Шапаренко, 71), Очеретько (Бондаренко, 71), Волошин – Довбик.

Запасні: Бущан, Різник, Сваток, Бражко, Назаренко, Велетень, Ванат.

Азербайджан: Магомедалієв – Кривоцюк, Мустафазаде, Гусейнов (Алієв, 85), Бадалов – Хайбулаєв, Джафаргулієв, Махмудов, Байрамов (Ахмедзаде, 85), Ахундзаде (Емрелі, 85) – Нурієв (Курбанли, 61).

Запасні: Байрамов, Джафаров, Гаджиєв, Дашдеміров, Гусейнов, Мурад, Хачаєв, Абдуллазаде.

Головний тренер збірної України привчив до нелогічних для простого вболівальника кадрових рішень, однак перед матчем з Азербайджаном докопатись не міг ніхто. Змін у лінії оборони не було (немає альтернатив), а от на позиції опорника з’явився Ярмолюк – Єгор таки зміг відновитись. Можливо, він не дав би звичного об’єму через кондиції, однак лідер Брентфорда кращий за Бражка в захисті та очевидно сильніший за Калюжного в атаці.

Шапаренко після провального перфомансу в грі без м’яча у Рейк’явіку присів на банку, а замість нього з’явився Очеретько. Він розташувався на позиції “вісімки” разом з Маліновський. Вони стали нашими легенями та м’язами як при відкриваннях на чужій третині, так і в пресингу / контрпресингу. Гуцуляк же розташувався на правому фланзі атаки, адже він дуже корисний при замиканні подач.

Враховуючи велику кількість боротьби та слабкість азербайджанців у штрафному, Довбик здавався ідеальним варіантом на вихід в основі. Неймовірно, але Сергій Ребров так і вчинив. Ну а за обіграші 1-в-1 і швидкісні прориви на лівому фланзі прогнозовано відповідав Волошин.

Знову маємо хвалити тренерський штаб і футболістів за якісну підготовку до суперника. Перше, що впадало у вічі в атаці – це часте використання подач і масове насичення зон завершення. Туди вривалися не тільки Гуцуляк і Довбик, а й хтось із “вісімок”. Азербайджанські захисники дуже слабкі на “другому поверсі”, тож рішення було дуже правильним.

Також варто зазначити постійний пошук глибини. “Синьо-жовті” своїми перпасовками й переміщеннями відкривали розриви між латералями та центрбеками “Міллі” – фланги теж є вразливістю нашого опонента. Як правило, в розрив вривався Очеретько, Маліновський, або ж хтось із вінгерів. Олег взагалі нагадував свою праймову версію з літнього Шахтаря, хоча грав не на рідній позиції лівого інсайда.

Третій позитив, який явно підгледіли в Ісландії та Франції – спроби перевантажувати останню третину, заходити на чужу половину всім складом і заповнювати простір між лініями. Там спробували виконувати короткі обігрувати 1-в-1 і навіть фінтити – в одному з епізодів Маліновський вийшов з-під тиску “фінтом Зідана”. Азербайджанці дуже вразливі під високим темпом руху м’яча й відкривань, а також не люблять нетривіальні рішення суперника.

При грі без м’яча вразила неймовірна зарядженість на відбирання одразу після втрати. Кавказців накривали одразу й гуртом – вдвох чи втрьох, причому дуже агресивно. Якщо в Ісландії всі підбирання та відскоки були програні, то в матчі проти Азербайджана картина була протилежною. “Міллі” просто душили ще на їхній третині поля.

Також здивував високий персональний пресинг, непритаманний збірній України під керівництвом Сергія Реброва. Причому в цій роботі виділявся навіть Довбик, який грамотно розташовувався ж на лінії передачі голкіперу. Що найбільш важливо, пресинг був дуже ефектним.

Проблемою було тільки високе розташування збірної України. Обрізка десь в опорній зоні могла дорого коштувати, адже в Айхана Аббасова попереду діяли дуже швидкі футболісти. Натомість, Ярмолюк зараз не в тих кондиціях, а вісімки зависали на чужій третині. Впродовж гри “Міллі” кілька разів скористались ризикованою моделлю оборони “синьо-жовтих”, але в цілому вона приносила дуже багато користі.

Ще одним мінусом можна назвати певний дисконект. Деякі хороші відкривання ігнорувались – зокрема, у Волошина. Крім того, ідея із заходом Миколенка й Волошина у напівфланги загалом не принесла користі. Нічого особливого вони з цих зон не зробили.

Щоправда, почалося все не дуже добре. Проблема балансування атак відкрилася вже на 4-й хвилині, коли Джафаргулієв запустив у глибину Ахундзаде. Нападник увірвався на лівий край штрафного та прошив Трубіна, однак м’яч з лінії воріт вибив Матвієнко.

Взагалі, азербайджанці спробували здивувати Україну агресивним стартом, але досить швидко “Міллі” опустили на землю. Ще на 2-й хвилині Довбик замикав подачу Матвієнка з лівого флангу, а на 7-й забивати мав Маліновський. Конопля закинув м’яч на ближню стійку за спини захисникам, а Руслан випередив усіх і пробив з метру в підкаті – Магомадалієв врятував кавказців!

На 17-й же хвилині Конопля ледь не створив шедевр. Юхим прийняв відскок після кутового й несподівано вгатив метрів з 30-ти – поперечина врятувала Азербайджан! Очеретько ще й спробував добити, але вийшло зависоко.

На 30-й же хвилині спрацювала ставка на вразливість Азербайджану на другому поверсі, а також контрпресинг збірної України. Маліновський пішов у боротьбу за відскок перед карним майданчиком і заробив на собі стандарт. Сам Руслан і виконав подачу з нього – Мустафазаде попри високий зріст не зміг перехопити крос, а от Гуцуляк підставив голову належним чином. М’яч відправився точнісінько в дальній кут. 0:1!

На 38-й хвилині вдалий пресинг українців у штрафному завершився відбиранням Гуцуляка й скидкою на Довбика. Артем виконав несподіваний розвороту під удар, вгативши з правого краю у лівий нижній – трохи неточно!

На 43-й же хвилині пресинг знову приніс плоди. Довбик перехопив м’яч у карному майданчику та пробив з рикошетом від Джафакулієва – сфера летіла під поперечку, однак Магомадалієв врятував азербайджанців.

Загалом, Україна домінувала на чужій половині, постійно створювала лінії передач на чужій третині, швидко повертала м’яч після втрат, успішно пресингувала й створювала моменти. Так, їх могло бути й більше при 10-ти ударах, але в цілому план Сергія Реброва приносив дивіденди. Дещо дратувала лишень зарядженість Маліновського на дальні удари, які відверто не йшли – і при цьому ігнорували відкривання партнерів.

І все було б нічого, якби на 44-й хвилині жовту не отримав Маліновський. Руслан видавав шалену інтенсивність гри без м’яча, але перегнув палку – високо піднятою головою влетів у Махмудова. Епізод навіть переглядали на предмет вилучення. Обійшлося.

А потім стався гол. Азербайджанці швидко розіграли штрафний, скинувши м’яч голкіперу, а Магомедалієв щосили виніс його у зону Забарного. Ілля намагався вибити сферу, але в підсумку лишень скинув її на хід Джафаркулієву. Із центру поля тим часом підключився Ахундзаде.

“Міллі” отримали блискавичну контратаку з динамічною перевагою – і завершили її прострілом під замикання Ахундзаде. Той відклеївся від усіх і пробив у підкаті, а м’яч рикошетом від ноги Миколенка зайшов у ворота. 1:1! Цей рахунок особливо жахав на тлі новин з Рейк’явіку, де Ісландія перемагала Францію.

У перерві Сергій Ребров вирішив замінити Коноплю. Чи то через пошкодження, чи то через великі проблеми Юхима в обороні.На поле вийшов Михайліченко. От тільки надійніше не стало – вже через дві хвилини після відновлення гри Азербайджан мав забивати другий гол. Матвієнко помилився на власній половині й привіз контратаку, яку Байрамов завершив ударом з-за меж штрафного. Сфера пролетіла поруч зі стійкою!

На 52-й же хвилині Байрамов замкнув подачу зі стандарту, однак м’яч прийшов до рук Трубіна. В цілому, стартова 10-хвилинка виявилась вкрай нервовою – підопічні Айхана Аббасова вмикали пресинг, нав’язували купу боротьби й кілька разів небезпечно виходили на простір.

На щастя, атакувальний запал “Міллі” вдалося збити своїми атаками. Азербайджан теж розкривався, що вилилось у кілька гострих моментів. Так, на 55-й хвилині Довбик небезпечно стріляв метрів з 20-ти під ближню, але Магомадалієв не спав. На 58-й з дистанції непогано приклався Очеретько (зависоко), а на 59-й Магомадалієв по-справжньому врятував кавказів – він парирував лонгшот Забарного. На жаль, нікого не опинилось на добиванні.

Ще за хвилину Забарний видав класний пас крізь лінії до штрафного, а Довбик миттєво скинув його під удар Маліновського. Руслан зарядив у праву дев’ятку, однак, Магомадалієв знову врятував Азербайджан. Україна явно набрала оберти, знову почавши масово заходити на чужу половину, успішно вести боротьбу й обігруватись з Довбиком – але бракувало вривань у периметр.

Перша ж крута передача у карний майданчик призвела до такого важливого гола “синьо-жовтих”. Волошин отримав діагональ від Забарного, хитнув опонента на фланзі й виконав переведення на правий край штрафного. Закидання було складним, але Гуцуляк дотягнувся до м’яча в карколомному стрибку – і скинув його Маліновському. Руслан уникнув офсайду й розстріляв ворота з кількох метрів. 2:1!

В цю мить Ісландія вже не перемагала Францію, але грала внічию. А значить Україна не мала права розслаблятись.

На жаль, в останній 25-хвилинці сталося те, що так часто трапляється зі збірною України під керівництвом Сергія Реброва. Вирвавшись уперед, команда підсіла на власну половину й віддала контроль над грою. Тренерський штаб спробував повернути його, освіживши центр – замість Очеретька й Маліновського вийшли Шапаренко та Бондаренко.

Звісно ж, нічого хорошого з цього не вийшло, адже обидва слабкі в роботі без м’яча. Хоча особливого провалу не сталося, а збірна навіть вмикала пресинг. От тільки Азербайджан теж. Що найбільш важливо, в останні 25 хвилин “синьо-жовті” не створили жодного моменту – а “Міллі” ще й чинили тиск, атакуючи великими силами. На щастя, обійшлося без гостроти, але нерввів було багато.

Все ж, на останніх хвилинах кавказцям довелося так розкритись, що Україна забила втретє. Класна контратака з переведенням на правий край штрафного завершилась точним ударом Волошина під дальній кут, однак гол не зарахували через фол в атаці. Ну а завершити матч вдалося у контрвипаді 4-в-3, який стався після перехоплення Довбика – от тільки Артем завершив його невдалим пасом на Волошина.