Український футбол

Головний тренер юнацької збірної України (U-17) Олександр Ситник підбив підсумок виступу команди в першому кваліфікаційному раунді чемпіонату Європи.

Юнацька збірна України (футболісти не старші 2010 року народження) в першому кваліфікаційному раунді Євро-2026 (U-17), який проходив в Естонії, на змогла пробитися до Ліги А другого етапу змагань, посівши у своїй групі третє місце.

Про причини такого результату офіційному сайту УАФ розповів головний тренер синьо-жовтих Олександр Ситник.

— Пане Олександре, яка, на вашу думку, головна причина невдалого результату у кваліфікації Євро?

— Перший матч проти Чорногорії, в якому була зафіксована нічия. Ми були зобов’язані вигравати цей поєдинок. Команда створила безліч моментів, але змогла реалізувати тільки один. У підсумку ця нічия вплинула в майбутньому на розклад сил у нашій групі.

— У вашій тренерській практиці було щось подібне, коли з 20 ударів тільки один досяг мети?

— Нашу гру посилили заміни. Хлопці додали інтенсивності. Але, на мій погляд, на погану реалізацію моментів вплинув поспіх. Спочатку, коли потрібно було відіграватися. А потім, коли потрібно було забити переможний м’яч. До того ж відчувалася нервозність дебютного матчу на турнірі. І це надмірне бажання забити захльостувало, хлопцям не вистачало спокою, холоднокровності. А що стосується безпосередньо вашого питання, то подібні випадки були. Але знову-таки, Фортуна була не на нашому боці.

— Ця нічия в негативному плані стала ключовою для збірної України?

— Так. Тим більше, ніхто не міг припустити, що в наступному турі Італія за беззаперечної переваги програє тій же Чорногорії, яка влучила у ворота двічі й виграла — 2:1. У тому поєдинку було багато питань до арбітра, який не вилучив чорногорського гравця, записавши картку на іншого футболіста. Італійці подавали протест, але нічого не вирішилося. В Естонії були дні Чорногорії.

Також незрозуміле суддівство було і в нашому матчі проти Італії. Може, хотілося загладити провину перед апеннінцями.

— Чи можете ви зарахувати матч з Італією до активу своєї команди?

— Це була вирішальна гра як для нас, так і для суперника. Італійцям потрібно було трохи більше, оскільки їх влаштовувала тільки перемога. Вирішальний момент у цій грі, можливо, стався на 15-й хвилині, коли Дзюринець не реалізував вихід сам на сам із голкіпером. Забий ми першими, психологічно супротивнику було б складно вибратися із ситуації, а нам це додало б упевненості. Однак ми пропустили першими. Добре, що зрівняли рахунок, але в підсумку програли — 1:2. Десь нам не вистачило ресурсів через травми провідних футболістів, а про фарт я вже говорив. Індивідуально італійці дуже сильні, але ми боролися до кінця і не вистачило нам якихось п’яти хвилин.