Український футбол

Вінгер “Полісся” Владислав Велетень пригадав, як пройшло його повернення в футбол після служби в Силах оборони України.

– Дуже багато гравців “Полісся” викликані в національну збірну. Тобі від цього легше, що вас усіх разом багато?

– Звичайно, легше. Ти вже знаєш хлопців, їхати разом легше. Плюс я і так там знаю достатньо футболістів, тому взагалі ніяких нервів.

– Я маю на увазі, що ти пройшов молодіжну збірну. Це якось трошечки полегшує адаптацію?

– Я не знаю. У мене в один період, напевно, коли я повернувся з ЗСУ, взагалі пропали нерви під час матчів. Не знаю, чому так. Я не пам’ятаю, коли я востаннє так, щоб нервував.

Це було, напевно, коли я грав перші ігри за “Колос”, до повномасштабної війни, коли дебютував в УПЛ – тоді, напевно, так, ніжки трусилися.

– Ти давав уже інтерв’ю про свою службу в Збройних Силах України, але нагадай для вболівальників, які пропустили це. Коли ти пішов у ЗСУ, як це було, і коли повернувся?

– Пішов у ТрО, був у Києві. Потім Президент підписав указ, що ТрО може відправлятися в інші точки, крім свого місця дислокації. Наша бригада поїхала на Донеччину. І все, в принципі.

– Ти не займався футболом, ти зовсім іншою роботою займався. Наскільки тяжко далося це повернення?

– Дуже тяжко далося, напевно, бо, скажімо так, фізичний стан був… Хоч я й намагався його підтримувати, але коли я приїхав, у мене, якщо не помиляюся, було 8 кг зайвої ваги.

Плюс на той момент були складні відносини з тренером “Колоса”. Не скажу, що погані – скажу, що складні. І тому кожен день, кожне тренування було багато емоцій іноді негативних. Пройшло 3 роки майже, якось я емоційно виріс. Тоді ще я дуже все близько до себе сприймав.

– Огризався?

– Так, були моменти, коли вже докипало. Огризався, – сказав Велетень в ефірі Ютуб-каналу “ПРОФУТБОЛ Digital”.