Український футбол

Колишній півзахисник київського «Динамо» Іван Яремчук порівняв команду 1985 року з нинішнім складом «біло-блакитних».

— Пане Іване, бачив ваш пост із голом у матчі-відповіді проти «Утрехта», який став переломним у протистоянні. Ви тоді з партнерами так вибігали в атаки, що ніхто з суперників не міг спіймати.

— Команда була на ходу. Підібралися досвідчені й молоді гравці. Потрібно було повертати чемпіонство в Київ, у єврокубках, звісно, Валерій Лобановський також ставив найвищі завдання. Для нього взагалі місць, окрім першого, не існувало. Багато працювали на тренуваннях, викладалися з будь-яким суперником. У той час були повні стадіони, переживання. Цьому поколінню не пощастило: матчі перериваються через повітряні тривоги, в єврокубках грають на виїзді, немає підтримки глядачів. Звісно, результати падають.

— Ви зараз де мешкаєте?

— Півтора роки були в Празі, зараз вже майже рік живемо в Бельгії. Отримали статус біженців. Але за українським футболом слідкую. Дивлюся матчі чемпіонату України. Рівень дуже впав. Хоча й за наявних обставин двічі пропускати від «Олександрії» та тричі від «Карпат» — це не про те «Динамо», яке звикли бачити. Не можна втрачати очки з такими суперниками. Ми виходили за перемогою в кожному матчі й досягали свого.

— Чого не вистачає нинішньому «Динамо» аби продовжувати славну історію клубу?

— Не відкрию Америки, якщо скажу про відсутність конкуренції в Прем’єр-лізі. Щоб команда почувалася добре і грала на високому рівні, повинен бути сильний чемпіонат. У конкурентній боротьбі зростатимуть футболісти, міцнішатиме команда. Згадайте, як було ще зовсім недавно: за медалі боролися «Динамо», «Шахтар», «Металіст», «Дніпро», міцні команди були в Одесі, Полтаві, Луганську. «Шахтар» вигравав Кубок УЄФА, Дніпро грав у фіналі. Було 5-6 команд високого рівня, які й єврокубках не пасли задніх. До нас їхали іноземці пристойного рівня, в «Динамо» також їх було чимало. А зараз тільки в Шахтарі вони є.

— «Динамо» цього сезону також розщедрилося, запросило кількох доволі непоганих легіонерів.

— Їм потрібний час, щоб влитися в колектив. Вони ще неготові. А результат потрібен зараз. Рівень такий, що не можемо здолати «Пафос» чи «Маккабі». Про «Крістал Пелaс» годі й говорити. Я слідкую за англійським чемпіонатом. Ця команда в новому сезоні не зазнала жодної поразки, двічі здолала «Ліверпуль», менше за всіх пропускає. Це — дуже високий рівень, тож результат у Любліні закономірний.

— Так, але ж це не пояснює відсутність небезпечних моментів у «Динамо», кияни взагалі майже не били по воротах гостей, та й помилялися на рівному місці — достатньо згадати, як легко дав себе обіграти Бражко, коли нам забивали другий м’яч.

— Півзахисник купився на простий фінт. Щось схоже зробив і Мбаппе, коли обігрував Забарного в матчі збірних Франції й України. У Крістал Пелес зібрані хороші футболісти, недарма вони єдині в англійській прем’єр-лізі, хто ще не поступався в чемпіонаті. Ця команда — фаворит у Лізі конференцій. А «Динамо» зіграло, як йому дозволили. Марно було сподіватися, що цим складом вони діятимуть з цими суперниками на рівних. У киян чимало молодих гравців, що також відбивається на результатах.

— У зірковому «Динамо» вашого зразка також вистачало молоді — ви, Павло Яковенко, Олег Кузнєцов, Олександр Заваров, Василь Рац, Олексій Михайличенко.

— Ми ж зростали в чемпіонаті СРСР, де грали з найкращими командами Грузії, Вірменії, Казахстану, Литви. Висока конкуренція допомагає швидко прогресувати. Й вибір у Валерія Лобановського був чималий.

— З вами важко не погодитися, проте в «Динамо» зараз криза, яка затягнулася. Сергій Ребров оголосив склад, який готуватиметься до матчів відбору чемпіонату світу й там усього четверо динамівців, та й не факт, що Тимчик, Бражко, Шапаренко чи Волошин гратимуть проти Ісландії 10 жовтня.

— Навіть не згадаю, коли так мало киян викликалися до збірної. Ребров не буде собі шкодити, тож викликав найкращих. У «Динамо», очевидно, футболістів рівня збірної небагато. Минули ті часи, коли дванадцять динамівців грали на чемпіонаті світу. Таке нечасто трапляється, хоча є й певні нюанси. Шапаренко, який подавав великі надії, зараз не завжди потрапляє до складу. Десь перетримали, не продали вчасно, втратили чимало мільйонів від можливого трансферу. Півзахисник, ймовірно, послабив до себе вимоги. Кращих, на жаль, немає.

— Але ж все одно хочеться, щоб команда краще грала.

— І Суркісу з Шовковським хочеться, а маємо те, що маємо. Навіть у чемпіонаті України динамівці доходять до штрафного суперників, а далі все, стіна з дев’яти-десяти гравців. Як їх пройти? Потрібний креатив, швидкість, стрімкі контратаки. А цього немає.

— З «Крістал Пелaс», може, також не завадило би будувати гру на контратаках.

— Можливо. Втім, щоб реалізовувати моменти в контратаках, потрібно все робити на максимальних швидкостях. У «Динамо» з цим проблеми. Гравці діють прямолінійно. Назвіть прізвище футболіста, який зможе втекти від суперника? Є Ярмоленко, він уже у віці й все одно є чи не найкращим на полі. Це при тому, що з високою швидкістю у нього також не склалося, Бог дав техніку й розум.

Чи візьміть інший фланг. Бровку мають закривати реактивні футболісти, а їх немає. Шовковський виходить зі становища, як може, добре хоч у воротах Нещерет виручає. Могли нам накидати й більше м’ячів.

— Далі в «Динамо» будуть не такі сильні суперники, як «Крістал Пелaс», мають виходити в плей-офф.

— Побачимо, що буде через три тижні зі «Самсунспором». Я також сподіваюся на краще.