Український футбол

Підбити підсумки цього протистояння ексклюзивно для сайту Sport.ua погодився відомий вітчизняний тренер і експерт Олег Федорчук.

– Олеже Вікторовичу, яким буде ваше резюме переможного матчу України проти Південної Кореї?
– Не в образу головному тренеру або нашим уболівальникам, але у мене склалося враження, що команда у нас поки не дуже збалансована. Поряд з непоганою підготовленістю ряду гравців, є деякі провальні позиції, особливо це стосується лівого флангу в особі Вернаттуса і Шаха, у яких явно не йшла гра. І на місці форварда не видно альтернативи. Так, Піщур забив, але згодом не було рухливості на вістрі, а це полегшувало роботу задньої лінії суперника.

– Цілком можливо, що наш тренерський штаб і сам не очікував, що вдасться забити два швидких м’ячі. Це автоматично дало можливість діяти «синьо-жовтим» за результатом.
– Юнаки завжди більш емоційно переносять результат, тому часто відсутня раціональність. Ми ж бачили, що в другому таймі корейці домінували. Суперник і в технічному плані виглядав цікавіше, за винятком, напевно, Сінчука, Карамана і Кревсуна. Ось, до речі, ці три футболісти діяли на хорошому рівні. У всіх інших було багато технічного браку і багато програної боротьби біля своїх воріт.

Також я більше очікував від нашого воротаря Крапивцова. Останнім часом було отримано багато похвальних слів, реклами. Але гра з Південною Кореєю показала, що цей голкіпер не бездоганний.

– Давайте не применшувати і роль суперника, який в останніх двох розіграшах входив до четвірки кращих збірних за цим віком…
– Я цього ні в якому разі не роблю. Вони вміють готуватися до великих турнірів. І зауважте, коли нам декларують, що, якщо більшість гравців виступає в Європі, тим сильніша збірна. Однак у корейців всі, крім одного футболіста, представляють місцевий чемпіонат, який далеко не топовий. Проте, видно, що вони вміють готувати молодь. Футбол у них не на першому місці, але, як ми бачимо, виступ за збірну додає їм мотивації і бажання перемагати.

– Чи впливає на результати той факт, що нашим тренерам збірних не вистачає часу на підготовку до великих турнірів, тоді як інші юнацькі команди мають цього часу вдосталь? І ще, «синьо-жовті» представлені не в найсильнішому складі…
– Я більше ніж впевнений, що в таких країнах, як Південна Корея, Китай… країнах того регіону престиж країни вищий, ніж клубні інтереси. В Європі більше комерції, а там – національних інтересів. Тому я більше ніж впевнений, що у тих же корейців було на порядок більше часу на підготовку до чемпіонату світу. Помітно, що це організована команда, а функціонально вони готові феноменально. Таке відчуття, що в другому таймі вони тільки розігрілися (посміхається). Корейці – жорсткі, агресивні, непоступливі. До речі, з цієї причини на зборах у Туреччині українські команди не люблять грати з представниками Південної Кореї.

– Проте, ми почали свій шлях на чемпіонаті світу з перемоги, а це вже півсправи?
– Звичайно. Це дуже добре. Напевно, у тренерського штабу є стратегія. Будемо сподіватися, що вона спрацює. І що я помітив, може, це пов’язано з війною, але часто арбітри на нашому боці. Я не кажу про якісь глобальні моменти, але в матчі з корейцями рефері, в деяких спірних ситуаціях був до України прихильний.

– У будь-якому випадку українські вболівальники на позитиві?
– Перша гра – це завжди невідомість. Ми перемогли і з великою ймовірністю вже можна сказати, що підопічні Дмитра Михайленка вийдуть з групи, а це, на мій погляд, буде вважатися непоганим результатом.