Український футбол

Нападник київської «Оболоні» Денис Устименко підбив підсумки вчорашнього столичного дербі з «Динамо» (2:2) в 5-му турі чемпіонату України, в якому його гол в компенсований час другого тайму приніс «пивоварам» нічию.

— Денисе, що для вас означає цей м’яч? Він є найбільш пам’ятним на цей момент кар’єри?

— Сто відсотків. Сто відсотків. Він залишиться зі мною завжди, я буду пам’ятати, бо це гол, перш за все, дуже важливий для нашої команди, який приніс нам заліковий бал, який теж дуже важливий у цей період.

— Що відчували, коли забивали?

— Якщо чесно, я нічого не відчував, я виходив, щоб допомогти команді. Я дуже радий, що мені вдалося забити і тим самим допомогти набрати заліковий бал.

— У моменті зі штрафним перед вашим виходом віч-на-віч на останній хвилині було багато дискусій. Ви бачили епізод?

— Якщо чесно, я той момент взагалі не побачив. Я бачив, що з центра поля можу бігти один в один, просто почув свисток судді і перші секунд десять навіть не зрозумів, що сталося. Тому я навіть моменту не бачив, бо мені, перш за все, треба було виконувати настанову тренера — бігти за спину і займати простір за захисниками. Я бачив, що м’яч може зараз прийти до мене, тому одразу робив ривок.

— Якими були настанови тренера перед виходом?

— Він сказав: швидше, швидше виходь. У принципі, там такі емоції були. Я ще до матчу знав, що буду на заміні. До всіх нападників плюс-мінус одні й ті самі завдання. Я розумів, що мені треба вийти і що робити на футбольному полі за ті 25 хвилин, які я провів.

— Чи був якийсь окремий план на другий тайм?

— Я в перерві не був у роздягальні, розминався на полі, тому навіть не знаю, що тренер казав.

— Що було після гри?

— Після гри я стояв із уболівальниками, тому теж пропустив, що казав президент. Тільки почув, що подякували за гру, і президенту сподобалося. У нас за цю гру є преміальні, тому дякую президенту і всім хлопцям за цей матч, за ці позитивні емоції.

— Яке завдання було у команди загалом?

— Уся гра будувалася на тому, щоб поглинати простір. Динамо більше грало з м’ячем, і ми розуміли, що коли рахунок був, наприклад, 1:1, вони швидко забили, хотіли ще. Вони витрачали багато енергії на атаки, а наше завдання — спіймати на контратаки й провести свою вдалу атаку, щоб створити небезпечний момент і забити.

— Вам комфортніше виходити зі старту чи на заміну?

— Зі старту, звісно, подобається грати, але й на заміну теж. Коли виходиш зі старту, багато сил втрачаєш, багато на оборону працюємо командно, тому буває, що на шістдесятій хвилині вже відчуваю втому. Ми спілкувалися на цю тему з тренером. Але форвард має забивати, це головне. Мої голи приносять результат, і це важливо для команди. Я намагаюся виконувати свою роботу настільки, наскільки можливо.