Український футбол

Захисник “Динамо” Тарас Михавко прокоментував переможний матч проти “Полісся” (4:1) в УПЛ, а також поділився емоціями від дебютного виклику до національної збірної України.

– Наскільки психологічно легше, коли ти приїжджаєш додому після тривалого перебування за кордоном?

– Звичайно, важко з переїздами, але зараз такий час в Україні непростий, тому немає на що жалітись. Ми стараємося в кожній грі віддавати всіх себе – у кожній грі, в кожному моменті. Виходить – добре, не виходить – працюємо для того, щоб було добре. І, звичайно, в такий непростий час сьогодні вболівальники підтримували нас, ми це відчували. І дуже-дуже вдячні їм за це. Також дуже вдячні Збройним Силам України за можливість грати в футбол, за те, що є можливість допускати вболівальників на стадіони. Незалежно від того, яка кількість, але ми відчуваємо цю підтримку й щиро вдячні.

– Матч розпочався з благодійних акцій. Бачили, 58 учасників фанатського руху, які віддали своє життя за Україну, за наше майбутнє. Наскільки важливо проявляти збоку “Динамо” та збоку футболістів такі ініціативи?

– Звичайно, важливо, тому що ми вшановуємо пам’ять героїв, пам’ятаємо. Тим паче, вони були відданими вболівальниками “Динамо”. Тому матчі мають починатися з подібних акцій. Виходили діти з батьками, мають матчі починатися з хвилини мочання, щоб вшанувати пам’ять та віддати шану тим, завдяки кому ми можемо грати в футбол. Тому ця ініціатива дуже хороша, дуже добра, і ми, звичайно, приєднуємося всі, і дуже вдячні Збройним Силам України.

– На перших хвилинах “Динамо” пропустило, десь несподівано для багатьох. Удар завдавався із двох метрів фактично. У чому десь відбувся збій?

– Ну, десь не порозумілися, десь пішло скидання, якийсь сумбур, і вони протикнули, забили. Десь, можливо, воно нас збадьорило, тому що після голу я не пригадаю, щоб у них були якісь моменти. Можливо, якийсь один удар… А так ми могли забивати ще більше в першому таймі. Тому, можливо, десь і поміг, але, звичайно, не хочеться пропускати такі дурні голи, можна сказати. Але нічого, будемо працювати, і головне, щоб команда перемагала. Далі будемо на тренуваннях відпрацьовувати моменти, щоб не припускатися таких помилок.

– Зараз чемпіонат стає на паузу, попереду матчі національної збірної України, усіх збірних, і Тарас Михалко отримав перший дебютний виклик до національної команди України, так само як і Назар Волошин. Волошин сказав, що від адміністратора почув – і не повірив… Ти відразу повірив у це?

– Повірив. Мені взагалі перший сказав Андрій Миколайович, привітав мене. Я дуже радий, тому що це мрія кожного футболіста з дитинства, і в тому числі моя мрія, і я дуже сильно радий. Можна навіть сказати, що немає відпочинку, але заради такого моменту, виклику до національної збірної України, можна й без вихідних. І я готовий. Хочеться, звичайно, допомогти, якщо буде така можливість.

– Попереду – Франція, топ-суперник, Мбаппе в атаці. Чи думаєш уже, як його можна зупинити?

– Думав про цю гру, за “Динамо”, а від завтрашнього дня вже будемо думати про національну збірну. Це, навпаки, мені здається, краще, тому що можна проявити себе на такому рівні й побачити, над чим працювати і до чого прагнути, можна так сказати.