Український футбол

Після непростого матчу-відповіді з угорським “Пакшем”, головний тренер “Полісся” Руслан Ротань поділився враженнями від гри, оцінив суперника та розповів про майбутнє протистояння з “Фіорентиною”.

– Мабуть, сьогодні сивого волосся додалось набагато більше. Дуже тяжкий матч. Мабуть, потрібно привітати з проходом у наступний раунд. Потрібно відмітити, що це були два різні матчі. Такий, скажемо, приклад на майбутнє, що потрібно боротись два матчі. І сьогодні «Пакш» нам показав, що якраз боротьба до кінця, вона, скажімо так, варта свічок. Тому це для нас досвід, який ми повинні собі відкласти і працювати на сто відсотків, щоб такого не повторилось у майбутньому.

Тим паче, що в майбутньому нас чекає вже «Фіорентина» — іменитий суперник, який за останні три роки був два рази у фіналі, якщо не помиляюсь, і один раз у півфіналі. Тому, мабуть, найсильніший суперник, що міг попастися, він сьогодні в нас. Але, скажемо так, це також наш досвід, і ми повинні ментально бути кращими. Ми повинні до цього матчу підходити з того, що це фаворит, але, ще раз повторюся, на прикладі «Пакша» — є дві гри. Кожна гра — по дев’яносто хвилин, а можливо, і більше, якщо буде додатковий час або пенальті. І нікого не потрібно боятися. За будь-якого рахунку потрібно грати до кінця.

І якщо на папері «Фіорентина» сьогодні виглядає явним фаворитом — я думаю, ми повинні ментально підійти до матчу так, щоб у першу чергу не боятися цього іменитого суперника, а грати у свою гру. Тому що сьогодні, що стосується нашої гри, мабуть, найбільша проблема була в тому, що першу гру ми були своєю командою — та, яка після боротьби підбирала м’ячі, розставлялась, грала вперед. Сьогодні, на жаль, цього не виходило. Сьогодні ми підбирали м’ячі й повертали назад, і створювали для суперника постійно позиційну гру, де вони встигали нас накривати, переходити один в один, і ми самі створювали для себе проблему.

Тому потрібно пришвидшувати гру — в першу чергу, коли повертаєш, грати вперед, щоб мати контргру. І сьогодні, на жаль, цього не вийшло. Хоча на початку, я вважаю, якщо б ми забили, то, мабуть, ця гра була б зовсім іншою. А так, мабуть, ми посивіли за це — і не тільки я один.

– Скажіть, будь ласка, команда витратила дуже багато сил. Мені здається, занадто багато, ніж планувалося. Попереду, знову ж таки, за два дні матч чемпіонату.

– Я вже казав, що ми не збираємось жалітись. Ми тут, і ми хочемо тут продовжувати боротьбу. І ми хочемо в чемпіонаті України працювати. Так, втома — це все розуміємо, але нам потрібно знаходити внутрішні резерви, щоб залишатись якомога більше на Євроарені, щоб ми прагнули в груповий етап. Тому для цього як мінімум потрібно велике бажання, мрії. А мрії іноді збуваються. Тому ми цього дуже хочемо і хочемо, щоб там, незважаючи на переїзди, незважаючи на втому, знаходились у собі резерви й покращувались з кожним днем.