Український футбол

Один з найавторитетніших українських тренерів Віталій Кварцяний, який майже двадцять років тому запросив молодого Євгена Хачеріді із мелітопольського ОЛКОМа до луцької «Волині», відреагував на його можливий перехід в одеський «Чорноморець» цікавими спогадами.

– Що скажете щодо можливого повернення Хачеріді у професіональний футбол?

– Це цікаво. Наскільки я пам’ятаю, Євгену вже 38 років. Пригадується, коли він розквітнув у київському «Динамо» і водночас дуже здорово грав у Михайла Фоменка у збірній України, його дуже хотів бачити у «Шахтарі» Мірча Луческу. Тож такий гравець, впевнений, може принести користь «Чорноморцю».

– Які якості Євгена Хачеріді ви відзначили б?

– У нього природна і дуже нестандартна функціональність. В тому плані, що він не схильний до зайвої ваги і ніколи не зловживав спиртним. Євген хоч і має непростий характер, та він нормальна людина, у якої невикористаний для футболу потенціал. Мені згадується один епізод, коли нашим командам доводилось щосезону грати між собою. Я ще був головним тренером «Волині», а Хачеріді – гравцем «Динамо», котрий на той час вже стабільно сформувався як бойова одиниця керованої Сергієм Ребровим команди. Так от, у сезоні-2015/16 ми приймали киян у Луцьку і поступилися 0:2. У тому матчі Хачеріді дуже сильно зіграв у ролі центрального захисника. Ми з ним до гри зустрілись і обійнялися, та й після матчу так само. Я запитую після фінального свистка Євгена: «А чому ти навіть не спітнів? І чому ти весь час провів тільки ззаду?». А він мені відповідає: «Та я відпочиваю». Я поцікавився, чому він не підключався вперед, до атак «Динамо», про що я казав йому ще у період нашої співпраці: «Йди вперед, біжи – і м’ячі забивай. П’ятьдесят разів до чужих воріт у штрафний майданчик – і назад». А він мені: «Та мені забороняють це робити. Я граю ззаду і відпочиваю». Після цього я побажав йому все ж більше підключатись до атак і бігти вперед, незважаючи на обставини. Тож тепер, я гадаю, Хачеріді добігає за «Чорноморець», за Олександра Кучера, за одеський футбол і за одеський вболівальників те, що недобігав у «Динамо».

– Із колишнім підопічним зв’язок підтримуєте?

– Періодично. Може десь раз у рік зідзвонюємось. А от при зустрічі – зокрема, коли грає збірна, спілкуємось. Знаєте, футболісти у більшості своїй не пам’ятають хорошого. Десь про когось скажеш щось критичне, то вони відразу ж тримають образу на все життя. Про людей, які про них дбали і думали, як сприяти їхньому розвитку, вони чомусь швидко забувають. Колись у мене було багато дзвінків від багатьох серйозних гравців, які у мене грали. А зараз я більше із Лужним спілкуюсь – у середньому десь раз на тиждень. Іноді мені ще Джудович телефонує. Висилає фотографії. Ось і тиждень тому вислав мені знімок, супроводивши його підписом на англійській мові, який був у «Волині» склад. А склад дійсно був атомний! Лише Папи Гуйє на тому фото не вистачає. А ще кажучи про Хачеріді, то відношення у нас дуже позитивні.

– Якою вам бачиться доля Євгена Хачеріді в одеському клубі?

– Якщо Хачеріді підійде «Чорноморцю», то він може грати ще десятки років. Як англієць Стенлі Мет’юз, який закінчив кар’єру у 51 рік. Так що нехай «Привоз» готує йому сувеніри із морепродуктів (сміється).

У складі «Волині» Євген Хачеріді виступав впродовж півтора роки – із сезону-2006/07 до осінньої частині сезону-2007/08 включно, а потім перейшов у «Динамо». В ньому він відіграв десять з половиною років – із весняної частини сезону-2007/08 до сезону-2017/18 включно.