Український футбол

Головний тренер «Металіста 1925» Младен Бартулович розповів про те, як він зустрів початок повномасштабної війни.

— Ви фактично половину свого життя провели в Україні. Навіть після 24 лютого 2022 року не виїхали з країни. Розкажіть про це рішення.

— Дивіться, у мене будинок у Дніпрі. Я там живу з родиною. Коли війна почалася, то ми якраз повернулися зі зборів і були в Києві. Всі їхали на Захід України, а я їхав в інший бік — до Дніпра і до своєї родини.

Ми тоді не знали, що робити і як бути. Машина стояла зібрана і ми були готові їхати. Ми дивилися за новинами і вирішили не виїжджати. Наче до Дніпра не доходили. Виїхали тільки на 20 днів вже влітку до батьків у Хорватію. Скільки часу я в Україні, то вперше їхав стільки машиною. Це був новий досвід для мене.

Повернувся і залишився, бо в мене дитина ходить до школи у Дніпрі. У мене є робота. Я зробив собі футбольне ім’я в Україні. Мене тут знають і, можна сказати, поважають. Ну, я просто звик тут жити, розумієте?

Мої батьки казали: «Приїжджайте до нас у Хорватію». Вирішили, що в будь-який момент в нас є можливість поїхати, але ми залишаємось і живемо у своєму будинку.

— Думаю, у кожного іноземця є історія, як його зупиняли на блок-посту і дивувалися його паспорту.

— Так, була в мене така історія. Другий день вторгнення, їду до Дніпра, і мене зупиняють на блок-посту за 50 км до міста. Я даю хорватський паспорт. Питають: «А ви куди їдете?» Я кажу: «Додому в Дніпро». А мені відповідають: «Так, додому — це вам туди. Хорватія в іншому боці».

А ТЦК мене ніде не зупиняли, навіть не підходили. Тільки перевіряли документи на блок-постах. Може на лобі написано, що я іноземець.