Український футбол

Захисник київського «Динамо» Тарас Михавко розповів про старт підготовки «біло-синіх» до нового сезону. Захисник назвав найважчий момент на тренуваннях.

– Група збірників приєдналася до партнерів на зборах, уже третій день тренуєтеся разом із усіма. Який настрій, як почуваєтеся?

– Після збірної в нас була невелика відпустка, і зараз із чудовим настроєм повернулися до розташування команди. Усі раді бачити один одного, потихеньку втягуємося в тренувальний процес, оскільки розпочали підготовку трохи пізніше. Зараз уже третій день виконуємо бігову роботу, потроху набираємо фізичні кондиції та готуємося до важливих ігор.

– Відпустка була коротшою, ніж в інших гравців. Чи вдалося відпочити?

– В принципі, вистачило. За десять днів з’їздив до батьків у село. У селі завжди є робота, тож допомагав батькам, чим міг.

– У вас багато бігової роботи – напевно, найприємніше для футболістів. Як справлятися з навантаженнями?

– Це збори, підготовка до сезону, тож ми повинні виконувати ці вправи, щоб на полі було легше у фізичному плані. Так сказати, закладаємо фундамент. Звичайно, робота не з приємних, але її також потрібно виконувати.

– Сьогодні був один із найважчих тестів – Yo-Yo або біп-тест. Чи впорався з ним?

– Загалом, результат хороший. Минулого разу на 30 секунд більше пробіг. Цього ж разу не вистачило буквально 15 секунд для круглого числа, тож є над чим працювати.

– Після того був теніс-бол – вправа, яку полюбляють футболісти…

– Приємно грати в теніс-бол, і приємно перемагати в ньому. Сьогодні моя команда здобула перемогу, і особливо приємно було обіграти наших суперників, які перед протистоянням дуже багато слів сказали (посміхається).

– Морально вдалося відновитися після чемпіонату Європи? Уже повністю переключився на клубні справи?

– Так, звичайно. Я готовий та хочу досягти максимальних результатів із командою. Працюємо і з нетерпінням чекаємо як на офіційні матчі, так і товариські спаринги.

– Над емблемою з’явилася третя зірка. Це додає відповідальності?

– Так, звичайно, це історія, до якої ми потрапили. Приємно, тим паче це не пересічне чемпіонство, а ювілейне – 30-те. Велика честь та гордість грати за такий клуб.

– Європейські експерти часто тебе вносять до рейтингів найкращих молодих футболістів. Чи слідкуєш ти за подібними рейтингами?

– Не слідкую, в принципі. Буває, батьки чи друзі мені говорять про щось подібне, але сам спеціально не відслідковую подібні новини. У той же час, не беру особливо до уваги подібні рейтинги, тому що не вважаю це якимось великим досягненням. Є над чим працювати, розвиватися, а на подібні визнання експертів намагаюсь особливої уваги не звертати.