Український футбол

Вихованець “Динамо” Артем Старогородський розповів, чи “зливала” команда Грозного у матчі з “Таврією” (1:6).

– За Грозного в “Арсеналі” ви не зіграли жодного матчу…

– На зборах усе було добре. В мене виходило й він хвалив. Проте після того, як я провів пару невдалих спарингів, він просто забув про мене та припинив бачити. В нього є така риса. Якщо йому людина не зайшла, то він про неї забуває.

Я тренувався, але без будь-яких шансів потрапити навіть до заявки Арсеналу. Тренувався з першою командою, а грав за дубль в Юрія Михайловича Бакалова.

Хоча, потім ми з Грозним зустрічалися на тренерських курсах й не було жодних проблем. В мене й каплі образи на нього немає. Це його бачення. Тут нічого не зробиш.

– До речі, чи помічали ви, що в Бакалова у спілкуванні є одна характерна риса…

– “Мля”? Коли він тренував дубль, то цього ще не було. Вже потім, після тривалої роботи головним тренером з’явилося. Мабуть, накопичилося. Це нормально.

– Цікаво, що відбувається за неформальних обставин.

– Ні, там усе те саме. Немає нічого такого немає. Типу грубощів чи ще чогось. Просто проскакує це слово.

– Примітно, що у першому матчі, коли ви потрапили до заявки Арсеналу за Грозного, команда вдома програла Таврії (1:6) у чемпіонаті, й тренер покинув свою посаду. Його “зливали” у тій грі?

– Я не знаю. Навряд чи. Не думаю. Взагалі не думаю. Грозний тоді звинуватив Віталіка Реву – абсурд. Сергія Закарлюку покійного – також абсурд. Це не ті люди, які будуть займатися цими справами. Вони могли сказати в обличчя те, що їх не влаштовує. Особливо Закарлюка. Для нього це взагалі не проблема. Однак щоб робити такі речі… Ні – 100%. Інші? Також навряд чи.

Так вийшло, що позалітали м’ячі, які хочеш. На п’ятій хвилині рахунок вже був 1:1. Потім кожен їхній удар – це гол. Іноді трапляється.

– Потім Арсенал прийняв Леонід Кучук. Говорять, людина не проста. Хоча, результату досягнув.

– Він привів із собою великий тренерський штаб – людей п’ять-шість. Також залишився Бакалов. Вони між собою також перший час притерлися, але, як бачите, надалі були у хороших відносинах. Вони багато допомогли одне одному, й усе в них було добре.

На перших зборах у Словенії спочатку було трохи незвично. Тренування могло тривати 2,5 години. Після заняття хвилин 40 займалися тактикою. Він ходив, пояснював, показував. Ми вперше зіштовхнулися з настільки уважним ставленням до тактики й спочатку думали: “Що він таке нам розповідає? Навіщо?”.

Потім була перша товариська гра з Марибором. На той момент хороша команда, яка грала у Лізі чемпіонів. Ми впевнено перемогли 3:0 й саме так, як нам розповідав Кучук. Після того матчу з’явилася віра, що усе робимо правильно. Почали переналаштовуватися й ставитися до підходу Кучука без насмішок. Усе стало серйозно. Так й пішло.

Він – просто капітальний фанатик. Коли ми прилітали з гостьових матчів, то усі по домівках, а він залишався на базі й до ранку передивлявся гру та розбирав її. Потім спав дві години й приходив на наступне тренування.

– Єврокубковий похід Арсеналу не склався, адже команда одразу вилетіла у кваліфікації Ліги Європи від Мури (0:3, 2:0) через технічну поразку у першому матчі.

– Після двох років зборів у Словенії ми вже добре вивчили місцеві команди, й вони тоді взагалі не були для нас проблемою. В першому матчі у Києві на “Динамо” спокійно перемогли 3:0. На наступний день усі зібралися, приїхав Рабінович з кортежем три-чотири машини та до Кучука. В нього й так погляд такий, що очі великі, а тоді вони в нього взагалі ледве не випали.

Нас вишукували й повідомили, що ми отримали технічну поразку, бо Ерік Матуку не мав права грати. Він ще два роки тому отримав червону картку у матчі за Генк й повинен був пропускати.

В клуб надійшов відповідний лист англійською, але хтось взяв і згори на той лист накидав якихось паперів. Так він там й залишився. Поставилися до цього недбало. Можливо, не вистачило досвіду. На жаль.

– Проте ви були близькими, аби відігратися.

– Рабінович за кожен забитий гол обіцяв в по 100 тисяч доларів у випадку проходу далі. Все ж не команда була винна. Можливо, ми б й забили три голи, якби не такий величезний тиск. Три м’ячі фори – це немало.

На другій хвилині вже забили. Начебто, те, що треба. Однак на 31-й хвилині вилучили Сергія Симоненка й ми залишилися вдесятьох. У середині другого тайму забили ще один. Потім сиділи-сиділи на їхніх воротах, але так й не дотиснули.

Люди, які програли 0:5, раділи, як я не знаю хто. Вони вийшли на Лаціо, хоча туди мали їхати ми. Після цього Арсенал ще до середини осені нормально проіснував, а далі почалися проблеми.

– Тодішній голкіпер Арсеналу Євген Боровик нам розповідав, що президент клуб Вадим Рабінович отримав на горіхи за цей інцидент. Здається, він натякав, що дуже незадоволеним був Ігор Коломойський.

– Скоріше за все. Гроші ж виділялися, а що на виході? Команда пробилася у єврокубки й через безглузду обставину вилетіла. Йому прилетіло, й він намагався нас стимулювати. Прикро, що не допомогло.

– Невже цей виліт від Мури настільки розчарував інвестора, що про клуб просто почали забувати?

– Можливо, це збіг. А можливо, той матч дійсно підштовхнув до подальших подій, які потім відбулися з клубом. Вірогідно, вони все одно відбулися б. Просто на рік чи два пізніше, – розповів Старгородський в інтерв’ю УФ.