Український футбол

Юрій Вернидуб не захотів навіть слухати росіян, з якими перетнувся під час виступів у пітерському Зеніті.

“У мене в Росії друзі ще позалишалися. Ну як. Були друзі, зараз вже їх немає. Було кілька дзвінків від хлопців, з якими я грав. Не знаю, що вони хотіли, я навіть слухавки не брав, мені нецікаво.

Про що говорити? Почути їхні співчуття? Хай вони їх засунуть в далеке місце. Мені їх не треба. Мені вистачає того, що ми бачимо на сьогодні. Діти, жінки, матері наші гинуть. Хлопці молоді, в яких по троє дітей – вони сиротами стають. Про що можна говорити? Вони нас “денацифікують”, чи як вони там кажуть. Хай подивляться на себе, а потім говорять про нас.

У нас не нацики воюють, у нас вся країна встала і воює проти них. Ніхто не хоче, щоб вони сюди прийшли. А те, що в них нема мізків, вони вже про ядерку розказують – це їхні справи. Вони ж розуміють, що якщо зроблять це, то їх також не буде. Не буде нікого. Хоча їхні Путін і Лавров самі можуть ось-ось тапки відкинути. Будемо чекати. Чим швидше це буде, може, тим краще для нас…” – заявив Вернидуб в інтерв’ю ПРОФУТБОЛ Digital.