Український футбол

Український фахівець Сергій Шищенко, який у минулому сезоні очолював “Оболонь”, розповів, чому він обрав “Буковину”, хоча мав пропозиції й від інших клубів.

– Сергію Юрійовичу, не минуло і доби, відколи ви приїхали до Чернівців. Які ваші перші думки та емоції після повернення до нашого міста та до нашого клубу?

– Перші думки та емоції дуже приємні та позитивні! Дуже радий знову повернутися в “Буковину” через дев’ять років. Я завжди з теплотою згадую той період, коли я працював головним тренером “жовто-чорних”. Це був мій перший тренерський досвід саме на чолі дорослої команди. Зараз мене переповнюють радісні емоції, адже я знову повернувся до Чернівців, я знову у “Буковині”, і вже дуже хочеться якнайшвидше приступити до роботи.

– Якими ви бачите свої першочергові завдання на чолі “жовто-чорних” на найближчий час?

– Вчора ввечері ми спілкувалися з тренерським штабом про те, як будемо діяти, як будемо будувати тренувальний процес тощо. Спілкувалися щодо всіх цих питань до пізньої ночі. З наступного тижня розпочинаємо тренування на полі, а наразі гравці вже пройшли медогляд та займаються у тренажерному залі.

– Якщо порівняти Шищенка зразка 2016 року і Шищенка зразка 2025 року… Як ви змінилися та як трансформувалися саме як тренер за цей період?

– Звичайно, я став більш досвідченим. Тоді я був ще молодий саме як тренер, я тільки розпочинав свій шлях на цьому поприщі. У 2016-му році я очолив “Буковину”, не маючи досвіду у дорослому футболі у ролі головного тренера, адже перед цим я працював з молоддю. За цей період я набув важливого для мене досвіду розуміння гри, розуміння футболу та як керувати командою, як спілкуватися з гравцями, тому що це також дуже важлива складова. Також з’явилося багато ідей, які я планую втілювати вже у “Буковині”.

– У ЗМІ була інформація, що вам пропонували посаду головного тренера одразу декілька клубів, зокрема “Олександрія”. Чи правда, що заради “Буковини” ви відмовили срібному призеру УПЛ?

– Так, це правда. Ми спілкувалися з представниками “Олександрії”, від них була пропозиція очолити команду. Мені зателефонували і сказали, що хочуть бачити мене на посаді головного тренера “Олександрії”. Але я обрав “Буковину”, тому що розумів, що це амбітний проєкт, амбітний клуб, який ставить перед собою найвищі завдання. “Буковина” – близька для мене команда, адже я вже очолював “жовто-чорних”, це була моя перша серйозна тренерська робота саме з дорослою командою. Тим паче, у “Буковині” є багато знайомих мені людей, з якими я працював ще дев’ять років тому. У нас склалися дуже класні відносини, і це теж вплинуло на моє рішення переїхати до Чернівців.

– Чи можете вже сказати, хто працюватиме разом з вами у тренерському штабі, хто вам допомагатиме і, власне, хто за що буде відповідати?

– У тренерському штабі “Буковини” працюватимуть перший асистент головного тренера Микола Гібалюк, який відповідатиме за дії в атаці, тренер воротарів Артем Кичак, другий асистент Віталій Комарницький, який відповідатиме за дії в обороні. Ми всі разом будемо приймати рішення, планувати роботу як в обороні, так і в атаці. Буде ще тренерка по фізичній підготовці Інна Денисюк, яка незабаром приєднається до команди і відповідатиме за фітнес, за фізичну підготовку гравців, за реабілітацію. Вона працювала і у “Шахтарі”, і в “Зорі”.

– Якщо говорити про певні завдання, то ще декілька місяців тому ви у Прем’єр-лізі, так би мовити, боролися за виживання. У “Буковині” будуть зовсім інші цілі – це боротьба за найвищі місця, щоправда, у чемпіонаті рангом нижче. Наскільки вирішення такого завдання відрізнятиметься від попереднього саме в контексті тренерської роботи?

– Так, у минулому сезоні “Оболонь” боролася за виживання в УПЛ, але ми виконали це завдання. Я дуже задоволений таким результатом, тим паче, нам вдалося уникнути участі у стикових матчах. Ми виконали хорошу роботу, і я можу лише подякувати за це тренерському штабу, гравцям, керівництву. Раніше я працював у “Поліссі”. Тоді ми боролися за вихід у єврокубки, а це вже зовсім інші завдання, інший рівень. Тоді це був додатковий стимул для всіх – як для клубу, так і для міста, для вболівальників. Щось схоже буде зараз і в “Буковині”, адже ми боротимемося за вихід до Прем’єр-ліги. “Жовто-чорні” не грали у найвищому дивізіоні України вже 31 рік. Ми робитимемо все для того, щоб втілити мрію керівництва, вболівальників та всіх чернівчан і завоювати підвищення у класі. Прагнемо успішно пройти цей шлях разом.

– У футбольних колах говорять, що новий сезон у Першій лізі буде складнішим, ніж попередній у плані підвищення у класі, оскільки декілька сильних команд вилетіло з УПЛ. Яка ваша особиста думка щодо цього?

– Я вважаю, що так. Я згоден з тим, що чемпіонат буде дуже складним. Але не лише через те, що одразу чотири команди, які у минулому сезоні виступали в УПЛ, вилетіли до Першої ліги, а ще й у зв’язку зі зміною формату змагань. На мою думку, той формат з розділенням на групи був простішим. Спочатку ти граєш лише з командами, які представляють одну групу, а потім все вирішується між певними командами у весняній частині сезону. Зараз ми повертаємося до класичного розіграшу чемпіонату за круговою системою у два кола. Буде серйозна конкуренція за найвищі місця. На нас очікує дуже непростий чемпіонат.

– Ви вже згадували про чернівецьких фанатів, про уболівальників “Буковини”. Знаємо, що за ці 9 років ви не втрачали зв’язок із ними. Наскільки фактор уболівальників і того, що вас більшість фанатів, відверто кажучи, люблять у Чернівцях виплинуло на ваш вибір?

– Це дуже важливо для мене. Протягом цього часу я перебував у групах вболівальників “Буковини”, спілкувався з ними, постійно тримав з ними зв’язок. Я дуже поважаю чернівецьких вболівальників ще з тих часів, коли працював головним тренером “Буковини” і приємно враженим тим, наскільки у Чернівцях люблять футбол. Тому цей фактор, можна сказати, також серйозно вплинув на те, що я вирішив повернутися до “Буковини”. Дуже вдячний вболівальникам за підтримку і дуже радий, що я знову очолюю “жовто-чорних”. Крок за кроком ми разом будемо долати цей непростий шлях до УПЛ.