Український футбол

Відомий у минулому півзахисник одеського “Чорноморця” Олександр Никифоров поділився своїми очікуваннями від сьогоднішніх подій, запланованих в рамках передостаннього, 29-го туру УПЛ.

Зокрема, він торкнувся поєдинку в Одесі, де “моряки” зустрінуться з київським “Динамо”.

– У нинішньому чемпіонаті чим ближче фініш, тим більше інтриг, – сказав Никифоров. – До цих пір ніхто не наважиться сказати про остаточний розподіл призових місць, у невизначеності залишається доля четвертої, єврокубкової, сходинки. А про боротьбу на нижніх щаблях турнірної таблиці я взагалі мовчу – на сьогоднішній день ситуація настільки неоднозначна, що прогнозувати тій чи іншій команді прямий “виліт” з Прем’єр-ліги, як і визначитись з тими, хто гратиме у перехідних матчах, дуже складно. Взяти хоча б поєдинок в Одесі, де для обох суперників – як “Чорноморця”, так і “Динамо”, здобуття очок має неабияке значення. Для дострокового чемпіонства динамівцям потрібно здобути як мінімум одне очко, в той час як “морякам” кров з носу треба брати три – адже саме за такого розкладу вони підвищуватимуть свої шанси грати у перехідних матчах. Очікую у цьому матчі безкомпромісну і напружену гру, від якої вболівальники отримають задоволення. Зрозуміло, що “Чорноморець” не кинеться стрімголов до воріт суперника, адже може потрапити в халепу. Проти “Динамо” слід грати обережно і виважено – тоді і можна розраховувати на гарний шанс в атаці.

– Як вважаєте, чому “Чорноморець” нині бореться за виживання, а не за високі місця, як бувало раніше?

– Мабуть, тут цілий комплекс причин, розбиратись у яких повинні усі члени клубу. Проблема з турнірними показниками “Чорноморця” виникла ще раніше. Вважаю, що бити на сполох і робити певні висновки потрібно було ще за підсумками минулого сезону, коли команду очолював Роман Григорчук. “Чорноморець” у тому чемпіонаті встановив антирекорд, програвши у 18 матчах. Тепер антирекорд збільшено на одну гру, і це дуже прикро не тільки для одеських вболівальників, а й багатьох інших, які, повірте, нині мешкають по всьому світі. Втім, сподіваюсь, що після того, як наша багатостраждальна Україна зможе нарешті здолати страшного ворога у війні, все у нашому футбольному господарстві налагодиться. Як в одеському, так і в українському загалом.

– Хто із команд УПЛ у нинішньому сезоні став для вас сюрпризом, а хто справив враження із знаком “мінус”?

– Дуже здивувала “Олександрія”, яка показує на рідкість якісний та стабільний футбол. Команда Руслана Ротаня заслужено посідає другу позицію, і за неповний рік встигла закохати в себе багатьох симпатиків гри. Хочеться сподіватись, що у нашому футболі надовго з’явився ще один конкурентоспроможний колектив. А тепер про розчарування. Виступи молодого і амбітного ЛНЗ, як і його гра, мене, відверто кажучи, дивують. Мені, як і багатьом фахівцям, незрозуміло, чим керується керівництво клубу, постійно звільняючи одного тренера за іншим. Нещодавно натрапив на статистичні викладки різних клубів в інтернеті, де приводились різні цікаві показники. Кинулось у вічі порівняння роботи трьох тренерів ЛНЗ – колишніх Олега Дулуба, Андреса Карраско і нинішнього, Романа Григорчука. Так от, з Дулубом ЛНЗ набрав 17 очок, з Карраско – 15, а з Григорчуком всього 10. П’ять поразок та чотири нічиї – надто багато для черкащан цієї весни. Коли в ЛНЗ звільняли Адреса Карраско, то команда знаходилась на 10 місці. Тепер вона на 12 і бореться за непотрапляння у зону перехідних матчів. Тож виникає питання: де ж логіка у тих звільненнях?