Український футбол

Обидві команди максимально мотивовані, адже вирішують свої турнірні завдання. “Полісся” розгубило перевагу над конкурентами і дозволило наздогнати себе “Карпатам” та “Кривбасу”. “Динамо” лідирує у чемпіонській гонці і не налаштоване віддавати омріяне чемпіонство.

УПЛ, 28-й тур.

Полісся Житомир – Динамо Київ 0 : 0.

“Полісся”: Волинець, Тейлор (Хадрой, 46), Чоботенко, Сарапій, Крушинський, Бабенко, Андрієвський, Гуцуляк, Брістрич (Караман, 69), Назаренко (Гонсалвеш, 69; Йосефі, 88)), Батіста.

Запасні: Кудрик, Матич, Віале, Сунцов, Михайличенко, Мельниченко, Бітон, Таллес.

“Динамо”: Нещерет, Тимчик, Попов (Михавко, 75), Біловар, Дубінчак, Михайленко, Кабаєв, Буяльський (Піхальонок, 74), Ярмоленко (волошин, 75), Шапаренко, Ванат.

Запасні: Моргун, Вівчаренко, Бражко, Рубчинський, Караваєв, Дячук, Лучкевич, Герреро, Брагару.

Попередження: Хадрой – Ванат, Попов, Дубінчак.

Полісся мало б чіплятись за очки у матчі з Динамо, причому набирати треба було максимум. Житомиряни у попередньому турі пропустили Кривбас у зону Ліги конференцій, хоча команди набрали по 43 бали – стільки ж взяли Карпати. За такого розкладу будь-яка нічия ризикує стати фатальною.

Кияни ж могли виграти чемпіонат вже завтра, але для цього повинні були скластись дві умови – не програти Поліссю сьогодні та бодай нічия Олександрії з Карпатами завтра. Втім, існував нюанс у вигляді фіналу Кубка. Золото УПЛ нікуди від Динамо не втече, а от поберегти сили за п’ять днів до фіналу не завадило б.

Втім, Олександр Шовковський вимкнув звичну прагматичність, випустивши у Житомирі основу. У старт не потрапив тільки Михавко, який зазнав пошкодження ще у Класичному й пропускав попередній тур. Імад Ашур теж не став нічого вигадувати, повторивши склад із матчу проти Олександрії (тобто, з Брістрічем і Крушинським на лівому фланзі). Винятком став Тейлор, який зайняв позицію правого фулбека замість дискваліфікованого Майсурадзе.

Детально описувати футбол киян у Житомирі важко, адже в ньому нічого цікавого не простежувалось. Можна відзначити непогану організацію тактичної роботи – футболісти грамотно заповнювали простір і ротувались позиціями – але інтенсивність та цілісність гри не витримували жодної критики. Динамо ніби не бажало витрачати сили.

Знову ж таки, такий підхід у першому таймі не здивував. Підопічні Олександра Шовковського протягом усього сезону грали лишень у одному таймі з двох – і це ще непогано. На початку року команда грала до забитого гола, втрачаючи контроль над ходом зустрічі й не завжди його відновлюючи. Тренерський штаб поступово адаптувався до цього мінусу, свідомо відмовляючись форсувати події зі старту.

Але у другому таймі Динамо не стало краще. Команда не додала в жодному аспекті. Єдиний момент до 70-х хвилин народився з помилки Сарапія під пресингом – Едуард вибив м’яч у Дубінчака, а відскок прилетів в ноги Ярмоленку у штрафному. На жаль для гостей, Андрій поспішив, пробивши вкрай неточно.

І все. Більше моментів не було. По перерві виникали якісь спроби запустити паси за спину на хід Ванату, але за Владиславом стежили уважно. Нічого цікавішого “біло-сині” не запропонували.

Житомиряни добре налаштувались, реально шукаючи можливості для перемоги. І вони знаходили їх. У першу годину зустрічі “вовки” частенько заходили штрафного й отримували передачі в зони завершення / підбирання – причому простору там виникало багацько. Найбільше проблем господарі створювали на правому фланзі, де розігрався Гуцуляк.

Саме Олексій створив найгостріший момент, увірвавшись на правий край карного майданчика, хитнувши Буяльського й пробивши у ближню дев’ятку. Нещерет виконав блискучий сейв.

Він же на 15-й хвилині виконав проникний пас Андрієвському. Олександр відкрився за спинами Дубінчака та Кабаєва, протиснув Попова й покотив на 11 метрів під удар Брістрічу. Його заблокували.

На 19-й же хвилині Гуцуляк запустив шикарне закидання на хід Батісті, а той з правого краю штрафного пробив над ближньою дев’яткою.

На 36-й же в цю зону знову увірвався Андрієвський (пас запускав Тейлор). Центрхав прокинув м’яч повз Попова й виконав навіс на Брістріча, а той з центру карного майданчика пробив головою. Повз дальній кут.

Окрім цього пригадується постріл Бабенка із зони підбирання перед штрафним, коли на нього винесли подачу з кутового. Руслан пробив з лету, однак Нещерет спіймав м’яч намертво.

Справжній топ-момент господарі організували за кільканадцять секунд по перерві. Гуцуляк запустив передачу на хід Брістрічу, а той увійшов на правий край штрафного та закрутив м’яч у лівий нижній. Нещерет парирував, а добивання від Назаренка (ніким не прикритого) прилетіло у зовнішній бік сітки.

Словом, хороші моменти були, але 99% пройшли лишень з однієї зони і завдяки одному футболісту – Гуцуляку. Тим не менш, слід відзначити мобільність Брістріча (формально лівого вінгера), хороші вривання Андрієвського в глибину та надійний захист Полісся. От тільки все це кудись зникло після моменту на 46-й хвилині.

Другий тайм виявився закритим, хаотичним і марудним. Нічого цікавого для вболівальників не виникало взагалі, однак у такому футболі Динамо могло вирвати перемогу. На 84-й хвилині Михайленко прийняв відскок від подачі Тимчика й наважився на дальній удар – м’яч просвистів поруч з дальньою дев’яткою.

Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию. Динамо зробило ще один крок до чемпіонства, а Полісся бодай на день повернулось у зону Ліги конференцій.