Український футбол

Півзахисник київського «Динамо» Антон Царенко, який в цьому сезоні на правах оренди виступає за «Лехію» з Гданська, поділився своїм досвідом у чемпіонаті Польщі та розповів про свої цілі на майбутнє.

— «Лехії» залишається зіграти чотири поєдинки. Ціна помилки зростатиме з кожною грою. Готові виконати завдання?

— Ми чудово розуміємо, яка відповідальність лежить на кожному з нас. Проте, я вважаю, що ми здатні впоратись з поставленими задачами-видати хорошу кінцівку й залишитись в Екстраклясі. Ми натхненно працюємо задля досягнення цих цілей.

— Турнірне становище створює додатковий тиск на тебе і партнерів?

— Я вперше проходжу через подібний досвід, коли треба боротися не за медалі, а за місце в чемпіонаті на наступний сезон. І я не можу сказати, що це не тисне. Проте я дивлюсь на це з позитивної точки зору, тому що саме такі ситуації допомагають зростанню й становленню футболіста.

— Одна справа, коли ти звик боротись за медалі з «Динамо», вигравати титули і зараз ти потрапляєш в боротьбу за виживання. Як це воно?

— Згоден, трохи незвично. Але це безцінний досвід, який допомагає тобі розвиватись як особистість і дає змогу рухатись до своїх цілей.

— В останньому матчі з «Пястом» (3:1) тобі знадобилося кілька хвилин, щоб забити. Раніше мав схожий досвід?

— У своїй кар’єрі неодноразово забивав після виходу на заміну, але щоб майже одразу, то це вперше.

— Коли усвідомили, що цю гру не віддасте?

— На кожну гру, незважаючи на суперника, команда виходить грати лише на перемогу, з максимальною концентрацією і самовіддачею. Ми розуміли, що перемога в цій зустрічі покращить наше становище в турнірній таблиці, тому всі з повною відповідальністю готувались до гри. Матч видався цікавим і доволі напруженим, але після третього голу питання щодо переможця були зняті.

— Хороший день видався для наших легіонерів: ти з В’юнником відзначилися голами, Хлань асистував. Присутність наших хлопців в команді сильно посприяла твоїй інтеграції в новому чемпіонаті?

— Так, безперечно. Завдяки їм, я зміг швидко адаптуватися в новому колективі, пристосуватися до вимог тренерського штабу і зрозуміти особливості польського чемпіонату

— Коли чекати повернення Івана Желізка?

— Він вже повернувся на футбольне поле і навіть встиг зіграти пару матчів. Ми всі дуже раді його поверненню.

— «Лехія» дала тобі можливість проявити себе в дорослому футболі. Які інсайти здобув для себе за час перебування в Польщі?

— Екстракляса — це конкурентний і дуже непередбачуваний чемпіонат. Немає вираженого фаворита, кожна команда може як перемогти, так і програти. Також відмітив для себе важливість знання іноземних мов.

— Для тих, хто мало стежить за польським футболом, як би ти описав футбол, який пропагує ваш клуб?

— Геніальність у простоті. Кожен грає на своїх сильних сторонах і це приносить результат.

— Польщу дуже часто ставлять в приклад Україні в футбольному плані. Що могла б УПЛ взяти за приклад?

— По-перше, це фантастична атмосфера на кожному матчі. Тут люди живуть футболом. По-друге, це інфраструктура. За останні роки Польща дуже сильно розвинулася в будівництві стадіонів, академій і різних тренувальних комплексів. Але, звичайно, треба враховувати й той факт, що на даний момент в нашій країні йде війна і зробити щось подібне досить складно.

— Твоя оренда спливає по завершенні сезону. Повертаєшся в «Динамо»?

— Наразі, я повністю сконцентрований на тому, щоб якісно дограти сезон в Екстраклясі й виконати задачі, які були поставлені перед командою. По завершенню чемпіонату, звичайно, будемо розмовляти й приймати рішення з керівництвом «Динамо» щодо мого подальшого майбутнього.

— Яким ти бачиш подальший розвиток кар’єри?

— Насамперед, хочу мати стабільну ігрову практику в команді, де на мене розраховуватимуть і де я зможу прогресувати й показувати свою найкращу гру. Я відкритий до нових можливостей і пропозицій.

— Твій контракт з «Динамо» діє ще рік. З клубом не було діалогу на цю тему?

— На даний момент ніяких конкретних розмов щодо моєї подальшої долі не було.

— Готовий доводити своє право грати в «Динамо»?

— Якщо «Динамо» буде розраховувати на мене, то я готовий повернутися і конкурувати за місце в складі.

— Ти підпускався в першу команду при Луческу і Шовковському. Вимоги обох наставників сильно відрізняються?

— Для мене це два дуже авторитетні наставники, і я безмежно їм вдячний, що мав можливість попрацювати під їхнім керівництвом. У кожного свій стиль і бачення гри, але вони обидва мають подібні вимоги і принципи.

— По U-19 багато твоє прізвище лунало в контексті гравців, які мають про себе гучно заявити. Чому тобі не вдалося одразу закріпитися в першій команді, маючи поруч хлопців, яких ти добре знаєш?

— Я б так не сказав. В першій команді я провів два повноцінних сезони, встиг дебютувати у єврокубках, в УПЛ, забивши при цьому два м’ячі. Я просто хотів отримувати більше ігрового часу, а на той момент тренерський штаб не міг мені цього гарантувати через велику конкуренцію на моїй позиції. Тому ми дійшли згоди, що я на один рік відправлюсь в оренду.

— Зараз ти на етапі переходу в дорослий футбол. В яких аспектах він дається важче?

— Це досить непростий і важливий етап футбольної кар’єри, який вимагає терпіння та постійного вдосконалення. Треба бути готовим до різних ситуацій: фізичної боротьби, психологічного тиску, конкуренції.

— «Динамо» несеться до чемпіонства. Є можливість слідкувати за «біло-синіми»?

— Так, звичайно. Я слідкую за командою і дуже радий, що вони впевнено йдуть до чемпіонства. Сподіваюсь, вони досягнуть своєї мети і повернуть золоті медалі до Києва.

— Як тобі епічний камбек в Класичному?

— Це був по-справжньому неймовірний поєдинок, який подарував безліч емоцій. Саме такі моменти роблять футбол особливим.

— З динамівськими хлопцями підтримуєш контакт на відстані?

— Так, я завжди залишаюсь на зв’язку з деякими хлопцями. Без проблем можемо зателефонувати один одному й поспілкуватись на різні теми.

— Ти вже встиг дебютувати у молодіжці. Можна говорити про те, що оренда в Польщу привернула увагу Унаї?

— Звичайно. Перейшовши до «Лехії», я маю можливість отримувати постійну ігрову практику і розвиватись як футболіст. Я дуже радий, що мої виступи привернули увагу тренерського штабу молодіжної збірної України. Для мене це велика честь-представляти свою країну на міжнародному рівні

— Наскільки відчутною є різниця в тренувальному процесі у іспанців?

— Іспанські спеціалісти дуже багато уваги приділяють дрібницям і технічним аспектам гри. Вони наголошують на тому, що саме з деталей складається загальна картина. Окрім цього, я би виділив їх менталітет: вони прагнуть не лише до результату, а й до розвитку футболістів як особистостей

— Який із чотирьох спарингів, в яких брав участь, можеш виокремити?

— Всі матчі, в яких я приймав участь, мали якесь значення і були по-своєму особливими. Однак, мені дуже сильно запам’ятався матч проти збірної Італії (2:2). Це був доволі цікавий і захоплюючий поєдинок.

— Як розцінюєш свої шанси поїхати на Євро в Словаччину?

— Моє завдання — кожного дня працювати над собою, вдосконалюватись і показувати достойний футбол. А хто поїде на Євро — це вже рішення тренерського штабу.

— За своїм потенціалом ми можемо розраховувати на далекий шлях по турніру?

— На даний момент не хочеться робити якихось гучних заяв, але в нас дійсно достатньо сильна команда,яка спроможна вирішувати будь-які завдання.

— Як любиш проводити час поза футболом?

— У вільний час полюбляю слухати музику і дивитись різноманітні фільми або серіали. Також можу зустрітися з друзями або прогулятися містом.

— Гданськ — дуже красивий, чимось нагадує Копенгаген та Амстердам.

— Погоджуюсь.

— Маєш активне захоплення поза полем?

— Дуже подобається настільний теніс.