Український футбол

Барселона розписала нічию з Інтером в рамках півфіналу Ліги чемпіонів (3:3).

Хансі Флік і Сімоне Індзагі у півфіналі Ліги чемпіонів не стали вигадувати велосипед, виставивши максимально прогнозований старт. У Барселони травмованого Лєвандовскі продовжив змінювати Ферран Торрес, а Гаві і надалі сидить на банці під Ольмо. Бальде залишається у лазареті, а замість нього продовжує виступати Мартін, для кого даний сезон є дебютним на дорослому рівні.

Це неабияк тривожило фанів “блаугранас”, адже Жерару треба було стримати Дюмфріса. Дензел у поточному сезоні провів 8 голів у всіх турнірах (хоча це латераль, а не форвард) – а ще він лідирує в Інтері за середньою кількістю кросів. Міланці ж підійшли до зустрічі майже без втрат (винятком стала травма Павара), але у “нерадзуррі” були певні проблеми з формою лідерів.

У столиці Каталонції очікували на важке протистояння, але необхідність відігруватись вже після 30-ї секунди передбачити ніхто не міг. У Барселони провалився лівий фланг оборони – Дюфріс виконав звідкти крос на ближню стійку, а Тюрам замкнув п’яткою! Точно в дальній кут. 0:1!

Маркус забив найшвидший гол в історії півфіналів Ліги чемпіонів. У ворота “блаугранас” в рамках турніру швидше забивали тільки одного разу – причому кривдником теж була команда зі столиці Ломбардії. У сезоні 2011/12 на 25-й секунді Барсі забив Пато з Мілана. За Інтер же у ЛЧ швидше забивав тільки Горан Станковіч у 2011 році, в матчі проти Шальке.

Для підопічних Сімоне Індзагі важливішим був той факт, що “змії” виграли усі 9 матчів у цьогорічній ЛЧ, якщо їм вдавалося відкрити рахунок. Але це був тільки початок вечірки. На 21-й хвилині “нерадзуррі” подвоїли свою перевагу – це Дюмфріс додав до асисту ще й власний гол!

Господарі подвоїли свою перевагу внаслідок подачі з кутового, яку замкнув Ачербі. Замість удару вийшла хороша скидка, яку Дензел замкнув “боковими ножицями”! 0:2! Здавалося, що Барселона приречена, адже Інтер має найкращу оборону в нинішній Лізі чемпіонів.

Ламін ясраво виділявся на тлі всіх інших гравців, причому задовго до гола Дюмфріса. Ламін легко обігрував захисників на дриблінгу, вирізав небезпечні подачі “шведою” (Ферран і Рафінья дивом не замкнули), входив у штрафний і претендував на пенальті (Ачербі зіграв грубо, але епізод проігнорували).

Все це неабияк нагадувало раннього Мессі. На 24-й же хвилині його почали порівнювати з Ліонелем абсолютно всі. Ламін підхопив м’яч у глибині на фланзі, обіграв Мхітаряна, зберіг м’яч під тиском і пробив з-під трьох захисників – точно в дальній кут! Таке треба бачити, а не читати.

Таким чином, Ямаль перевершив рекорд Мбаппе, ставши наймолодшим автором гола в історії півфіналів Ліги чемпіонів. У цей вечір йому виповнилось лишень 17 років + 291 день. А ще він перевершив Мессі, якому так і не вдалося забити Інтеру.

На цьому вінгер не зупинився. Вже на 26-й же хвилині Ямаль міг оформити дубль, легко перегравши Дімарко в штрафному та прибравши зі шляху Ачербі. Після цього він потужно зарядив з гострого кута – Зоммер врятував Інтер!

На 34-й Ямаль знову влетів на край штрафного, пошивши у дурні Дімарко та Мхітаряна. Цього разу Ламін завершував кросом вздовж воротарського на Рафінью, але Зоммер випередив бразильця. Ще за дві хвилини Ямаль створив момент для Феррана, однак нападник його запоров – Ольмо ж стріляв із другого темпу, однак Зоммер парирував

Дані теж мав декілька хороших епізодів, та і загалом Барса тиснула на Інтер. Зрештою, цей тиск вилився у заслужений гол на 38-й хвилині. Педрі виконав магічну діагональ за спину Біссеку в штрафний, а Рафінья скинув м’яч на 11 метрів під удар Феррану. За Торресом не встежив Ачербі. 2:2!

Таким чином, Рафінья став першим футболістом в історії Барселони, якому вдалося оформити 20 результативних дій у одному розіграші ЛЧ. Йому вдалося побити рекорд Мессі (14 голів і 5 асистів). Цікаво, що одразу два іспанські гравці Барси забили у півфіналі ЛЧ вперше з 2012 року, коли Іньєста й Бускетс забивали Челсі.

Класичність битви на Монжуїку підтверджувалась ще одним фактом. За останні 25 років жоден півфінал ЛЧ не міг похизуватись чотирма голами до перерви. Востаннє це трапилось у сезоні 1999/00, коли Валенсія приймала Барселону.

Втім, каталонцям довелося заплатити важку ціну за такий камбек – через травму довелося замінити Кунде. У роздягальні Хансі Флік ще й зняв Мартіна, випустивши в центр оборони Араухо. На лівий фланг захисту змістився Іньїго Мартінес. У Інтера ж гру не зміг продовжили Лаутаро, замість якого випустили Таремі.

По перерві деякий час було нудно. Барселона тиснула, й комбінувала, а Інтер зрідка відповідав контрвипадами. До гострих моментів це не призводило. Одним із найперспективніших став потенційний вихід Тюрама віч-на-віч, але Щенсни його випередив – а лайнсмен помітив офсайд.

Тим більш несподіваним став гол “нерадзуррі”. У Барси знову порвалась зона, де діяв Дюмфріс. Дензелу дали виконати простріл, який Араухо підрізав у напрямку своїх воріт – сфера дивом вилетіла на кутовий, який і став фатальним. Чалханоглу подав, Щенсни застигнув у напівпозиції, а Дюмфріс протиснув захисника й замкнув ударом головою. 2:3!

Гол виявився історичним. Жоден футболіст Інтера до цього не робив дубль у півфіналах Ліги чемпіонів. До того ж, Дензел став першим захисником, якому вдалося оформити дубль проти Барселони у ЛЧ. Здавалося, що “змії” вже точно не втратять перевагу.

От тільки вже через хвилину рахунок знову зрівнявся. Тепер вже спрацював розіграш кутового Барселони. Олмо покотив у район лінії півкола, Ямаль пропустив на Рафінью, а той потужно вистрілив метрів з 22-х – точно в поперечину! Від неї м’яч відскочив у спину Зоммеру, зрикошетивши у сітку. 3:3!

Взяття воріт записали саме на швейцарця. Він теж залишив слід у історії, ставши першим голкіпером Інтера, якому вдалося забити автогол у Лізі чемпіонів.