Український футбол

Захисник “Динамо” Владислав Дубінчак проаналізував матч 26-го туру УПЛ із “Шахтарем”, який завершився внічию 2:2.

– Вважаю, ми повністю програли перший тайм, нас на полі не було – була одна команда “Шахтар”. Нічого гострого біля воріт суперника ми не створили. Вони повністю контролювали гру. А от другий тайм мені сподобався. Ми вийшли на поле, розуміючи, що нам немає чого втрачати, зіграли гідно та змогли зробити камбек. Для нас цей результат позитивний, адже ми не підпустили “Шахтар” ближче і не сильно дозволили наблизитися “Олександрії”, тому все добре.

Коли ми на пʼятій хвилині пропустили такий непотрібний гол через помилку, ми не зрозуміли, що сталося. Тому були деякою мірою несконцентровані. Коли виходиш на поле, налаштовуєшся на боротьбу, а цей гол нас збив з пантелику. Перший тайм ми зіграли не на своєму рівні. А в другому, коли вже не було, що втрачати, ми пішли вперед, і це дало свій результат.

– Ванат забив перший гол після твого навісу з флангу. Подібні моменти були і в першому таймі, але не вдавалося їх замкнути. Це відпрацьована комбінація?

– Не можна назвати це відпрацюванням, . Мені здається, у всіх командах крайні захисники навішують, а форварди намагаються завершити. Добре, що так вийшло. Ванат знаходився там, де було потрібно, я навісив туди, куди було потрібно. Я дуже щасливий, що цей гол допоміг нам зробити такий камбек.

– Було багато боротьби, провокацій…

– Це дербі, це поєдинок “Динамо” – “Шахтар”, тут не може бути інакше. У цих матчах завжди емоції на максимальному рівні, всі прагнуть перемогти, ніхто не хоче поступатися. Футболісти це сприймають нормально, після гри ми потиснули один одному руки.

– У другому таймі ви додали в плані емоцій, запалу?

– Пропущений швидкий гол повністю порушив наш план на гру. У нас був план, ми про щось домовлялись, але коли ти на пʼятій хвилині пропускаєш гол внаслідок помилки, це тебе збиває. Ти десь втрачаєш свою гру, десь втрачаєш впевненість. Нам потрібна була перерва аби трохи перелаштуватися. Коли ми зрозуміли, що нам немає, що втрачати у цій грі, ми пішли вперед, і це допомогло нам здійснити камбек.

– Другий гол ви забили вже у компенсований час…

– Ми могли забивати раніше, у нас були доволі хороші моменти – і у Ваната, і у Кабаєва, і у Шапаренка. І у суперника були хороші моменти. Сподіваюся, вболівальникам гра сподобалась. Враховуючи перший тайм, нічийний результат є позитивним для нас.

– У “Динамо” багато поєдинків з невдалими першими таймами, чи обговорювали з партнерами та тренерами, чому так виходить?

– Поки ви не сказали, я про це навіть не задумувався. У нас бувають погані перші тайми, але, мабуть, відчуваємо, що є певний запас. Ми виходимо грати обережно, не сильно включаємося, а коли розуміємо, що потрібно вигравати, активізуємося. Так, це проблема, я розумію, адже потрібно одразу включатися, забивати та брати гру під свій контроль, але вже як є.

– Останнім часом від вас ми бачимо багато результативних дій, чи аналізуєте свої ігри?

– Те, що я йду вперед – це одночасно і моя проблема, і хороша риса. Вважаю, я захисник, який більше грає на атаку. Зараз, коли ми йдемо до чемпіонства, намагаємося дисциплінованіше грати позаду, я відходжу назад, намагаюся менше грати уперед. Взагалі, мені здається, за своєю натурою, я гравець, який більше грає уперед, думаю, й тренери це бачать. Можливо, я не такий сильний в обороні, але уперед можу грати добре. Намагаюся діяти на своїх сильних якостях, плюс упевненість, яка з’являється, коли граю три-чотири матчі поспіль. Тоді вільно почуваю себе на полі, а коли довго не граю, у перших іграх відчувається невпевненість, переживаю, щоб не зробити помилку, щоб знову не посадили на лаву запасних. За свою помилку у матчі з “Ференцварошем” восени я поплатився сповна – відсидів 6-7 поєдинків в запасі. Але нічого, це футбол, це мій досвід. Зараз, на щастя, усе добре.

– “Динамо” у чемпіонаті України та у Кубку йде без поразок, чи думаєте кожного разу про те, щоб не програти?

– За відсутність поразок Кубок не дають, тому яка різниця. Головне – виграти чемпіонство, а решта не важливо.