Український футбол

Заключний та центральний поєдинок усього 26-го туру чемпіонату України. По суті та за фактом головне протистояння всього сезону!

УПЛ, 26-й тур.

Шахтар Донецьк – Динамо Київ 2 : 2.

1 – 0. Кевін – 6-пен.

2 – 0. Егіналду – 20.

2 – 1. Ванат – 56.

2 – 2. Кабаєв – 90+4.

“Динамо” (4-5-1): Нещерет – Дубінчак (Вівчаренко 90+6), Михавко, Попов, Тимчик – Кабаєв (Біловар 90+6), Шапаренко (Бражко 85), Михайленко, Буяльський (Піхальонок 85), Ярмоленко – Ванат.

Запасні: Моргун, Волошин, Рубчинський, Караваєв, Дячук, Лучкевич, Герреро, Брагару.

Головний тренер: Олександр Шовковський.

“Шахтар” (4-1-4-1): Різник – Педро Енріке, Грам, Бондар, Вінісіус Тобіас (Криськів 62) – Матвієнко – Кевін, Марлон (Назарина 62), Бондаренко, Педріньйо (Аліссон 62) – Егіналду (Траоре 62).

Запасні: Твардовський, Швед, Судаков, Азаров, Кауан Еліас, Глущенко, Невертон, Фарина.

Головний тренер: Маріно Пушич.

Попередження: Аліссон 78, Дубінчак 80.

Чергове Класичне пройшло під афішею дострокового чемпіонства, яке Динамо могло здобути в разі перемоги над Шахтарем. До того ж кияни перервали б 4-річну безвиграшну серію в дербі – востаннє вони били донеччан аж у 2021-му. “Гірники” ж у разі поразки ризикували відстати від другої сходинки аж на сім очок.

Букмекери вважали фаворитами підопічних Маріно Пушіча. По-перше, Шахтар мав колосальні проблеми з контролем перехідних фаз (у яких Динамо традиційно потужне). По-друге, Судаков зазнав мікропошкодження. По-третє, команда Олександра Шовковського не знала поразок в Україні з травня 2024 року, а на вістрі атаки “біло-синіх” діяв Ванат – Владислав мав 21 гол при 12,3 очікуваних, а за конвертацією ударів у взяття воріт входив у топ-3 форвардів Європи.

А ще у склад повернувся швидкісний Тимчик, який міг би стримати реактивного Кевіна. Судаков же на поле так і не вийшов – його навіть на лавці не було. Позицію Георгія зайняв Марлон, а роль опорника довірили Матвієнку. Маріно Пушіч награвав Миколу в центрі у кубкових матчах, аби збалансувати атаку профільним руйнівником, але з Динамо подібний експеримент виглядав дуже ризиковано. Особливо з урахуванням появи Граама в обороні.

Величезною вразливістю “біло-синіх” залається центр захисту, а особливо часто помиляється юний Михавко. Майже ніхто не сумнівався, що Шахтар рано чи пізно скористається цією дірою – але гол вже на 5-й хвилині став несподіванкою. Його привіз Михавко.

Тарас припустився подвійного фейлу. Спочатку він обрізався при передачі, викотивши м’яч в ноги супернику, а потім зрізав Егіналду на краю штрафного. Хоча бразилець ще не вийшов на ударну позицію, а контратака донеччан могла захлинутись. Віталій Романов без вагань призначив пенальті, який реалізував Кевін.

Подальший хід Класичного довів, що гол Шахтаря був не таким вже й випадковим. Підопічні Маріно Пушіча відчутно переважали Динамо в інтенсивності роботи без м’яча. “Гірники” навіть вмикали високий пресинг, що трапляється нечасто. Не можна сказати, що він був ідеальним, але кияни все одно припускались великої кількості втрат.

При роботі на м’ячі підопічні Олександра Шовковського теж виглядали слабко. Млявість, безідейність і відсутність моментів – ось як можна описати стартові 45 хвилин “біло-синіх”. Винятком став лишень епізод на 32-й хвилині, коли Шапаренко замикав подачу Ярмоленка на дальній стійці, але вийшло занадто слабко. Це було перше та єдине влучання Динамо в площину при мізерних чотирьох ударах до перерви.

Контроль над ходом зустрічі перебував під контролем “гірників” – втім, Шахтар не переважав суперника за кількістю моментів чи хоча б гострих підходів. Тим більш прикрим для киян виявився другий пропущений гол. Матвієнко вистрілив з лету після виносу подачу Педріньйо, Нещерет парирував перед собою, а Егіналду уникнув офсайду й зіграв на добиванні. 2:0!

Здавалося, що на другий тайм вже можна не виходити, однак Динамо зуміло зібратись. Олександр Шовковський обійшовся без замін у роздягальні – втім, розмова з підопічними у перерві виявилась ефективною. Одразу із відновленням гри “біло-сині” підняли темп, увімкнули пресинг і стали проводити атаку за атакою.

Так, вже на 49-й хвилині Ванат отримав хороше закидання за спини захисникам, але лайнсмен помітив офсайд. У наступні дві хвилини гості заробили два кутових, а на 53-й Ярмоленко виконав непоганий крос – його перехопив Різник. Ніби й нічого страшного, однак контрвипадів на цьому відрізку Шахтар не проводив.

Зрештою, на 58-й хвилині Динамо добилося свого. Дубінчак пробігся лівим флангом і спокійно подав у штрафний, а Граам не зміг перехопити м’яч. Ванат же вискочив з-за спини центрбека й головою прошив Різника. 2:1!

Вже у цьому взятті воріт стало помітно, наскільки здав Шахтар. Донеччани зустрічали суперника лише на власній половині й залишали дуже багато простору. Інтенсивність і пресинг з першого тайму просто зникли. Є питання і до ігрової дисципліни, адже всі знали про точні навіси Дубінчака – йому не можна надавати стільки простору. Не здивували тільки проблеми центрбеків при контролі навісів (особливо в зоні на дальній стійці).

Висновків із пропущеного гола донеччани не зробили. Увесь другий тайм пройшов за схожого малюнку гри, хоча Маріно Пушіч намагався освіжити склад – причому з ухилом на оборону. На 61-й хвилині хорват провів одразу чотири заміни, знявши Вінісіуса (схоже, бразилець травмувався), Егіналду, Педріньйо та Марлона. На полі з’явились Криськів, Траоре, Аліссон і Назарина. Тобто, на полі з’явився додатковий опорник.

Заміни не спрацювали від слова взагалі. Динамо продовжило лізти вперед. Що найбільш важливо, кияни створили низку справді гольових моментів.

Так, на 66-й хвилині знову спрацювала сила кросів Динамо. Дубінчаку дали прострілити на ближню стійку, а Ванат зіграв на замиканні – втім, сфера прокотилась у сантиметрах від правої штанги. На 69-й же Кабаєв влетів на лівий край штрафного та потужно вгатив низом, але влучив у каркас воріт! На 80-й же Шапаренко замкнув навіс від Буяльського, пробивши головою метрів з 10-ти – трохи неточно!

Лишень наприкінці зустрічі Шахтар почав огризатись контрвипадами, але без моментів. Винятком став вихід Траоре сам на сам – втім, трапився в офсайд. Один такий момент точно міг статись, адже Динамо розкривало тили й відчайдушно тиснуло.

Зрештою, вольові якості киян отримали свою винагороду. На 3-й компенсованій Дубінчак виконав вкидання з ауту, а потім почалася метушня. “Біло-сині” краще розібрались у ній – Попов підрізав сферу Ванату, той скинув під удар Кабаєву, а Владислав розстріляв ворота з центру карного майданчика. 2:2!

Цей гол встановив остаточний рахунок у зустрічі. Динамо не змогло оформити чемпіонство на очах Шахтаря, але зробили великий подарунок Олександрії.