Український футбол

Барселона у рамках фінального матчу за Кубок Іспанії 2024/25 перемогла мадридський Реал (3:2).

Реал підходив до битви з Барселоною, маючи катастрофічні результати за плечима. Два попередніх Ель Класіко – у чемпіонаті та в фіналі Суперкубка – завершились розгромними поразками мадридців (0:4, 2:5). Із Ліги чемпіонів “вершкові” вилетіли в чвертьфіналі, отримавши 1:5 від Арсенала за два матчі.

Навіть у Ла Лізі вони відстають від Барси на чотири залікових бали, тож перемога в фіналі Кубка Іспанії набувала особливої важливості. Цей трофей міг стати єдиним для “королівського клубу” в сезоні 2024/25. Тим не менш, букмекери не бачили явного фаворита у кубковому Ель Класіко, роздавши грандам рівні коефіцієнти на перемогу.

Андрій Лунін виходив у всіх попередніх поєдинках Кубка Короля, однак на питання щодо portero в фіналі Карло Анчелотті давав дуже розмиті відповіді. Мовляв, шанси є навіть у третього голкіпера Франа Гонсалеса. На жаль, дива не сталося – як і рік тому перед фіналом ЛЧ, у воротах розташувався Куртуа.

Для фанів з інших країн важливішою була відсутність ключових форвардів. Мбаппе не встиг повністю відновитись від пошкодження, тож його залишили в запасі. Без француза мадридці атакували у моделі 4-4-2 ромб з Джудом під Віні та Родріго, але при обороні “вершкові” формували іншу схему – 4-1-4-1 з трансформацією в 5-4-1 (у задню лінію падали Чуамені або Вальверде).

Хансі Флік же не міг розраховувати на травмованого Лєвандовскі, якого прогнозовано замінив Ферран Торрес. Позицію Бальде (він також у лазареті) очікувано зайняв Мартін. Також слід відзначити вихід Ольмо замість Гаві, хоча цей хід теж не став несподіванкою.

У мадридців проблеми почалися вже на 8-й хвилині, коли пошкодження зазнав Ферлан Менді. Француз пропустив дев’ять матчів, тож випускати його на Класіко було ризиковано – Карло Анчелотті все ж спробував і прогорів. Лівого фулбека довелося замінити на молодого Франа Гарсію, якому тренер у топ-матчах не довіряє.

Але ж якби ця проблема залишилась єдиною… У Реала в перші 30 хвилин нічого не виходило взагалі. “Вершкові” не створили жодного моменту й навіть не мали цікавих контратак. Барселона ж володіла м’ячем аж 73% часу – і претендувала на пенальті вже на 17-й хвилині.

Рафінья влетів на лівий край штрафного (вже не вперше) і виконав простріл, який поцілив у руку Вальверде. Кінцівка трималась на газоні в якості опорної, тож Рікардо Де Бургос Бенгоечеа проігнорував епізод. Паблік Archivo VAR, який спеціалізується на розборі дій іспанських арбітрів, погодився з рішенням.

На 20-й же хвилині Барса мала відкривати рахунок внаслідок удару Ямаля з лінії карного майданчика. М’яч пролетів у сантиметрах від дальньої стійки.

Ще через дві хвилини Васкес привіз штрафний, а Рафінья виконав точну подачу на голову Кунде – Жюль спрямував сферу під поперечку, але Куртуа врятував Реал!

Ну а на 28-й хвилині мадридці пропустили ефектний, але разом з тим і ганебний для себе гол. Все почалося з обрізки Беллінгема – Джуд намагався вивести Вінісіуса віч-на-віч, однак Кубарсі перехопив м’яч. Джуд схопився за голову і протягом чотирьох секунд (!) просто стояв на місці, як вкопаний.

Педрі ж за цей час підхопив сферу, побачив відкривання Ямаля й виконав діагональ на правий фланг.

Поки Ямал розхитував оборону Реала, Педрі з власної половини прибіг на лінію півкола. А Беллінгем так і залишився в центрі. Покарання було миттєвим – Ламін прострілив, а Педрі відправив сферу в дальню дев’ятку. 1:0! Абсолютно логічний гол.

Реал ще до пропущеного гола став втрачати контроль над емоціями. Підопічні Карло Анчелотті нічого не могли зробити з гри, тож увімкнули “косарку” й почали грубо фолити.

На 34-й хвилині “вершкові” мали залишитись у меншості внаслідок дикого підкату Чуамені – він не просто вдарив Ольмо ззаду по нозі, а ще й затиснув її. Дані дивом уникнув травми, однак Рікардо Де Бургос Бенгоечеа показав лишень жовту картку.

Втім, максимальна жорсткість і провокації мадридців допомогли збити ритм гри Барселони. До того ж каталонці й самі почали відповідати грубощами й симуляціями. Арбітри опинились близькими до втрати контролю над Ель Класіко.

Але більш важливою виявилась трансформація “бланкос” в останній 15-хвилинці першого тайму. Вони спробували максимізувати свої сильні якості – Вінісіус став відкриватись у якомога ширших позиціях, а партнери почали дорожити м’ячем, скупчуючись і коротко комбінуючи. Так вдавалося долати пресинг Барселони, а за ним відкривалась величезна кількість простору.

Реал почав рвати Барсу на перехідних фазах, неодмінно запускаючи передачі на хід Вінісіусу. Такий футбол мав принести гол і пенальті. Беллінгем забив на 36-й хвилині, відкрившись за спинами захисників у штрафному й перегравши Щенсни – втім, лайнсмен помітив офсайд. А якби ж пас пішов на Родріго…

У компенсований же час Вінісіус відгукнувся на закидання з глибини, перегнав Кунде й влетів у карний майданчик. Там бразильця скосив Мартінес – арбітр одразу ж призначив 11-метровий!

Втім, але через декілька секунд рефері скасував рішення. Жуніор на півкорпуса заліз у положення поза грою.

Між цими епізодами Барселона могла б оформити 2:0, причому це був би шедевр. Рафінья з кутового закрутив м’яч на ближню стійку, але жоден футболіст у карному майданчику не доторкнувся до нього. Як наслідок, сфера закрутилась і влучила в дальню штангу!

Команди відправились відпочивати за мінімальної переваги Барселони. На цьому тлі ніхто не сумнівався у виході Мбаппе одразу ж з роздягальні. Так і сталося – Кіліан замінив інертного Родріго. На 55-й же хвилині у бій кинули Модріча та Гюлера. Себальйос і Васкес відправились на лавку, а Вальверде перейшов на позицію правого фулбека.

У тактичному плані зміст гри не змінився. Реал став активніше боротись за ініціативу, але в основному все зводилось до перехідних фаз. А от дух Ель Класіко став зовсім інакшим – Реал помітно додав у інтенсивності при роботі без м’яча й намагався захопити ініціативу, тоді як Барса лишень час від часу огризалась контрвипадами. І головне – Мадрид створював реальні моменти у товарній кількості.

Так, на 50-й хвилині Беллінгем розрізним пасом виводив Вінісіуса на правий край штрафного, практично віч-на-віч зі Щенсни. Поляк парирував його удар з близької відстані, а потім ще й взяв добивання з гострого кута!

Подальший кутовий завершився замиканням Рюдігера (повз ворота). На 53-й же хвилині Мбаппе увірвався на лівий край штрафного, хитнув двох захисників і з гострого кута пробив у Щенсни.

На 57-й хвилині Реал так загрався, що пропустив контратаку 3-в-2, однак Рафінья запоров її невдалим ударом.

Мадрид тут же провів свій контрвипад, завершивши його вриванням Вінісіуса у периметр. Переклавши м’яч під ліву, вінгер вгатив у ближній кут – Щенсни знову виручив Барсу!

Ще через хвилину Реал провів аж дві атаки з ударами. В обох випадках пробивав Вінісіус. Перший постріл виявився невдалим, але бразилець разом з Модрічем вступив у відбирання, підхопив м’яч і провів ще один удар – обвідний. Трохи неточно!

Невдовзі Рафінья провалить вихід 3-в-3, та і загалом гра ближче до 60-х хвилин перетворилась у розмін контратаками. Реал був значно гострішим, але Барсі було достатньо одного влучного пострілу, щоб закрити фінал. Натомість, гол забив Реал.

На 66-й хвилині Де Йонг збив Мбаппе перед власним карним майданчиком, а Рікардо Де Бергос Бенгоечеа призначив штрафний. До м’яча підійшов Кіліан, який досі ніколи не забивав прямим ударом зі стандарту – але француз не комплексував. Нападник вгатив у лівий нижній кут, а сфера рикошетом від стійки залетіла у ворота. 1:1!

Барсу помітно хитнуло. Реал з новими силами побіг уперед. На 70-х хвилинах за каталонців стало відверто лячно. Вихід Ферміна Лопеса замість Ольмо нічим не допомагав.

Вже на 73-й Вінісіус переграв Кунде й втік по флангу до карного майданчика, звідки прострілив під удар Мбаппе – бути б дублю Кіліана, якби не нога Кубарсі. Сфера пройшла поруч зі стійкою.

Зрештою, на 77-й хвилині Реал вийшов уперед. Гюлер виконав точну подачу з кутового на голову Чуамені, а той потужним ударом прошив Щенсни. 1:2! Гвардія “королівського клубу” таки перегорнула хід фінального матчу за Кубок Іспанії.

Здавалося, що по такій грі Барса приречена, але тиск Реала не міг бути постійним. Ближче до 80-х хвилин каталонцям полегшало – а вільні зони за спинами “вершкових” нікуди не зникали.

Як наслідок, на 82-й Ямал міг зрівняти рахунок обвідним ударом із правого краю штрафного – Ламіну не пощастило, адже Куртуа виконав блискучий сейв.

А ще за дві хвилині “блаугранас” відновили статус-кво. Ямал виконав закидання з глибини, яке трішки проспали Рюдігер і Куртуа. Обидва не встигли до м’яча – на відміну від Феррана Торреса.

Нападник легко обійшов Тібо й запустив м’яч у порожні ворота. 2:2!

Хансі Флік миттєво відправив у бій Араухо й Гаві, а Реал спіткала ще одна невдача. Вінісіус відчув дискомфорт і не зміг продовжити гру. Замість нього довелося випускати Браїма Діаса. Це був страшний удар – і Барса тут же відчула “запах крові”.

Тепер вже каталонці притискали мадридців, розриваючи в атаках на просторі. До кінця основного часу підопічні Карло Анчелотті протримались, але на 3-й компенсованій сталося контроверсійне падіння Феррана в контакті з Рюдігером. Антоніо зачепив ногу Торреса, але суддя проігнорував епізод.

А на останній хвилині компенсованого часу він таки вказав на позначку. Рафінья впав після контакту з Асенсіо. Мадрид почав чинити колосальний тиск на суддю – і той все ж “поплив”, відправившись дивитись відеоповтор особисто. Повернувшись, він скасував 11-метровий.

ЦЕ БУВ ГРАНДІОЗНИЙ ВІДСКОК! Хоча насправді епізод з Асенсіо дійсно виглядав неоднозначно – Рауль поклав руку на спину Рафіньї, але не збивав ногами. Та і бразилець занадто сильно підмальовував, помітно підвертаючи ліву ногу.

Паблік Archivo VAR погодився з рішенням не призначати пенальті за цей епізод, але вердикт щодо Рюдігера експерти вважають помилковим. Хай там як, судді відправили команди в овертайм.

Наступна 30-хвилинка тішила двома фактами. По-перше, обидві команди не відмовлялись від власного стилю й намагались спіймати один одного на контратаках. По-друге, футболісти підтримували колосальні швидкості й багато боролись, віддаючи останні сили. Після кожного ривка й контакту режисери демонстрували, як Беллінгем, Ямал, Вальверде та інші зірки шкутильгають чи важко хекають.

У цьому розміні зламався Рюдігер, замість якого на 112-й хвилині хвилині випустили Ендріка. В цілому ж, Барселона виглядала значно гостріше. Так, на 104-й хвилині Ферран Торрес отримав закидання у штрафний і пробив з лівого кута воротарського – м’яч пройшов поруч з дальньою стійкою.

На 107-й він же замкнув крос з правого флангу й забив гол, але його скасували через офсайд. А ще пригадується прорив Ферміна Лопеса повз Рюдігера й удар з правого краю штрафного, при якому у гравця поїхала нога (м’яч пройшов над каркасом).

В іншій же атаці пригадується простріл, коли від замикання врятував лишень грандіозний ривок Вальверде. Феде вибив м’яч і ще секунд 10 намагався прийти до тями.

Реал все ж огризався. Зокрема, перемогу “вершковим” міг принести Беллінгем, який трішечки не дотягнувся до подачі з правого флангу.

Здавалося, що Ель Класіко таки завершиться серією пенальті. І тут на 115-й хвилині Кунде перехопив поперечну передачу Модріча на Браїма Діаса, запущено перед штрафним Реала. Француз тут же прийняв рішення бити з дистанції.

Фулбек поцілив точнісінько у лівий нижній кут! 3:2!

Реал пішов уперед і на 118-й хвилині заробив пенальті. Мбаппе відверто зрізали перед чужими воротами. Втім, за кілька секунд Рікардо Де Бургос Бенгоечеа змінив рішення – на початку атаки було зафіксовано офсайд.

Невдовзі після цього на полі ледь не сталася бійка. Роздратований Рюдігер вибіг на поле й жбурнув якийсь предмет у головного арбітра. Захисник був готовий порвати Рікардо Де Бургоса Бенгоечеа, тож останні сили “вершкові” витратили на стримування мадридського велетня.

Червону картку отримав не тільки Рюдігер, а й Лукас Васкес. Така імпульсивність була пов’язана з надзвичайно заведеність Реала на перемогу. Поки Антоніо бажав крові, Себальйос сидів без обличчя. Як і більшість запасних.

Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу Барселони. “Блаугранас” завойовують Кубок Короля 2024/25!