Український футбол

Головний тренер «Металісту» Андрій Аніщенко дав розгорнутий коментар стосовно матчу проти «Кудрівки» (1:1).

— Вважаю, що сьогодні вийшла дуже тактична гра з боку обох команд. Було багато переміщень, багато боротьби. Мабуть, для вболівальників це було не дуже цікаво, але все ж таки обидві команди мали ставили результат вище, ніж красивий малюнок гри. Турнірна ситуація до цього спонукає.

— Якщо порахувати моменти, то два моменти у «Металіста» на початку гри, а в другому таймі була ще й стійка. Чи можна сказати, що ви перевершили суперника за моментами?

— Якщо брати чисту статистику, то, можливо, й так. Проте суперник мав дуже багато стандартних положень, і це створювало значну напругу для нашої оборони. Але в нас були якісні підходи. Якби ми краще розпоряджалися м’ячем перед останнім пасом, то голів могло бути значно більше. А так — маємо те, що маємо.

— Як оцінете ваших головних зірок, збірників — Вернаттуса та Дігтяря?

— Від цих гравців чекаємо значно більшої якості та більшої віддачі загалом. Якщо футболісти позиціонують себе як лідери команди, незважаючи на вік, вони повинні підтверджувати це безпосередньо на футбольному полі.

— Чи погодитеся, що команда трохи страждала наприкінці матчу, бо вже не було можливості підсилити гру замінами?

— Якщо команда суперника підсилила гру за рахунок замін, то ми, на жаль, маємо дуже коротку лаву запасних. Тому хлопцям довелося багато терпіти та, можна сказати, страждати. Це призвело до такого результату, який можна вважати непоганим.

— Чи варто очікувати на повернення когось із травмованих гравців найближчим часом?

— Поки важко сказати, тому що в кожній грі ми когось, навпаки, втрачаємо. Сьогодні також є червона картка, деякі гравці отримали пошкодження. Сподіваємось, що хтось із футболістів найближчими днями зможе повернутися до нас із лазарету. Треба трохи часу, може, день-два, тоді можна буде сказати більш оптимістично.

— Останнє запитання щодо вилучення Віталія Федоріва. Вже і компенсований час закінчувався. Як ставитеся до цього фолу?

— Мабуть, це було необов’язково. Звичайно, емоції зіграли свою роль. Можливо, він хотів зірвати атаку, щоб виграти час.

— Він міг забути, що вже має жовту картку?

— Думаю, з таким досвідом він не забув. Можливо, свідомо йшов на цей фол, розраховуючи, що краще втратити трохи часу навіть за рахунок вилучення. Але це футбол — тут усе не передбачиш.