Український футбол

Барселона у рамках матчу-відповіді 1/2 фіналу Кубка Короля перемогла Атлетіко (1:0).

Атлетіко й Барселона у першому півфіналі Кубка видали матч року, зігравши внічию із рахунком 4:4. Матч-відповідь на Метрополітано мав дати відповідь, яке ж дербі вболівальники побачать у фіналі – Мадріленьйо чи Ель-Класіко? 

Хансі Флік повернув до основи Рафінью та Кубарсі, яких майже не бачили на полі після міжнародної паузи. Бразилець останні два матчі провів у запасі, а каталонець зіграв 10 хвилин проти Жирони. Також місце у старті отримали Лопес і Торрес – Фермін виконав два асисти у попередніх двох турах, а Ферран забив чотири голи в останніх чотирьох поєдинках. Зокрема, нападник оформив дубль у ворота Атлетіко в Ла Лізі.

Зате у запасі залишився Лєвандовскі, який на вихідних забив 40-й гол у сезонах (жоден футболіст із топ-5 ліг поки що не дотягнувся до цієї цифри). Ймовірно, тренерський штаб тримає в голові чвертьфінал Ліги чемпіонів, адже до зустрічі з Борусією залишається тиждень – а перед цим доведеться зустрітись ще й з Бетісом. Ольмо ж взагалі пролетів повз заявку, отримавши пошкодження в дербі з Жироною.

Ель Чоло своїм складом не здивував. Атлетіко стартував у гібридній схемі з трьома центрбеками, кинувши у бій практично всіх лідерів – Грізманна, Альвареса, Де Пауля, Льоренте й Джуліано Сімеоне. Дещо дивував вихід Барріоса в опорній зоні, адже Галлахер в двох попередніх матчах проти Барси виглядав сильно (навіть виконував асист). А от Облак залишився на банці, адже в Кубку завжди грає Муссо.

Тренерський штаб мадридців обрав максимально пасивну модель оборони. Команда просто сідала за лінію м’яча у блок 5-3-2, без спроб високого пресингу. Схожа модель використовувалась у недавньому матчі Ла Ліги, однак тоді “матрацники” діяли компактніше й краще страхували один одного – але у півфіналі цього не простежувалось.

Частково так сталося через неймовірну швидкість переміщень Барселони. Вони могли вилитись у червону картку вже на 6-й хвилині – Аспілікуета не встиг накрити Рафінью в центрі й зарядив йому прямою ногою ззаду. Арбітр Мунуеро Монтера відверто пробачив Сесара, обмежившись жовтою карткою, хоча там очевидною була пряма червона.

Загалом, Атлетіко отримає п’ять жовтих ще до перерви, а ще одну отримав Дієго Сімеоне. Втім, це лише половина біди – господарі зіткнулись ще й з відсутністю контргри. І тут особливо великі питання виникають до коуча, адже мадридці виходили в атаку виключно через довгі передачі, хоча за центральним колом було всього 1-2 партнери без підтримки. Не дивно, що єдиний удар по воротах Щенсни пройшов аж на 34-й хвилині після кутового.

Справжнім же жахом “матрацників” став пресинг Барселони й комбінації на чужій третині. В якусь мить спроби Атлетіко вийти через короткі розіграші стали виглядати якщо не суїцидальними, то як мінімум приреченими на втрату після третього пасу. Господарі так часто втрачали м’яч, що в якусь мить Барріос обрізався й кинув грати – опорник апелював щодо можливої гри рукою, поки Барса розкатувала контратаку в гігантському розриві.

А далі починались каталонські мережива, які відверто порвали оборону Сімеоне. При позиційному наступі задню п’ятірку Атлетіко навантажувала трійка нападників, два центрхави й Кунде. При цьому Ямал часто міг загодили в центр звільнюючи простір Жюлю. Особливу увагу приділяли тиску на центрбеків Атлетіко – їм за спину постійно вривались 2-3 футболісти одночасно.

На початку зустрічі більше перевіряли зону Аспілікуети, а пізніше Барса знайшла вразливість на правому фланзі. Там і Грізманн недопрацьовував, і Де Пауль діяв пасивно, і Ле Норман слабко страхував Хіменеса. Підопічні Хансі Фліка розкатували божественні комбінації й завдали 10 ударів ще у першому таймі – 7 з меж штрафного.

“Блаугранас” могли відкривати рахунок вже на 2-й хвилині, коли Педрі закинув шикарну передачу на хід Ямалю. Ламін увійшов на край штрафного й прострілив вздовж воріт, однак від замикання врятував підкат Хіменеса.

На 12-й все той же Ямал відкрився у напівфланзі, обіграв Рейнілдо та пробив із середньої дистанції (неточно), а ще через сім хвилин Рафінья отримав пас на хід від Педрі й скинув м’яч Торресу в центр штрафного. Той пройшов Хіменеса на дриблінгу, однак Ле Норман підстрахував.

На 21-й хвилині Кунде отримав ефектну закидушку від Ямаля й спробував пробити з правого краю (удар накрили), а на 27-й рахунок було відкрито. Ямаль змістився в центр, отримав пас і вирізав неймовірну розрізну передачу повз Де Пауля й Ле Нормана – за їх спини увірвався Торрес, який вийшов віч-на-віч і переграв Муссо. 0:1!

Ще одну красиву комбінацію каталонці розіграли на 30-й хвилині. Ямаль в надцятий раз обіграв Рейнілдо та віддав проникний пас за спину Ле Норману. Педрі прийняв передачу і п’яткою відкотив м’яч на лівий край карного майданчика. Рафінья не встиг замкнути, але накрив винос від Муссо – у підсумку Ямаль підхопив відскок і завдав неточного удару.

На 39-й же хвилині Ямаль втік від Грізманна й запустив пас на лівий край штрафного, а Рафінья звідти пробивав у ближній кут. Муссо врятував Атлетіко.

Дієго Сімеоне провів потрійну заміну в роздягальні, знявши з пробігу Аспілікуету, Рейнілдо та свого сина Джуліано. У бій відправились Галан, Лангле та Сьорлот. Трохи згодом Моліна з’явився замість Галана. Атлетіко перебудувався на 4-3-3 з Льоренте і Моліною в ролі фулбеків, Галаном в опорній поруч з Баррісом, а на вістрі атаки з’явився високий і швидкий центрфорвард-стовб.

Перестановки й необхідність відігруватись істотно змінили малюнок гри. Атлетіко збільшив володіння з 31% до 55%, а до 75-ї хвилини Барсі дозволили провести всього два удари. Один із них міг завершитись голом – Ямал протягнув м’яч до штрафного й скинув його Ферміну, той перевів на Рафінью, а бразилець хитнув захисника й вгатив по воротах. Муссо парирував.

Атлетіко на цьому відрізку мав тільки три постріли, однак небезпечних епізодів було значно більше. Так, розмашиста атака на 46-й хвилині з кросом Галана завершилась замиканням Грізманна (повз дальній кут), а на 48-й Сьорлот відкрився за спинами й прострілив точно в ноги французу – втім, Антуан не зміг переграти Щенсни, а лайнсмен помітив офсайд.

На 52-й Сьорлот вже уникнув положення поза грою. Норвежець втік за спину захисниками на лівий край штрафного, прийняв пас від Де Пауля й вгатив у ближню дев’ятку. М’яч поцілив у зовнішній бік сітки. Ну а ще за три хвилини Атлетіко виграв підбирання після кутового й провів атаку другим темпом – Галан навісив на голову Лангле, а той пробив над поперечкою.

Зрештою, на 70-й хвилині “матрацники” забили гол. Знову Сьорлот відкрився у шпарині в задній лінії й отримав пас на хід, вирвавшись на рандеву зі Шенсни. Александр пробив низом точнісінько під дальню стійку – втім, лайнсен і тут помітив офсайд.

Заміни Барселони в другому таймі були показовими. На 58-й хвилині тренерський штаб замінив Кубарсі й Ферміна Лопеса, випустивши замість них Араухо й Гарсію – центрбека й опорника/центрбека. Ймовірно, Флік свідомо віддав ініціативу Атлетіко, але трішки не розрахував. Після скасованого гола Атлетіко він наважився освіжити атаку, випустивши Лєвандовскі.

Цей хід міг спрацювати на 79-й хвилині, коли Роберт зачепився за подачу з кутового й навіть пробив, але вийшло занадто слабко. Значно небезпечніше зіграв Ямаль, який на 83-й хвилині змістився до штрафного та пробив низом. На щастя для мадридців, постріл накрив екс-каталонець Лангле.

Контргра у Барселони дійсно з’явилась, але лейт-мотив другого тайму не змінився. Команда працювала на стримування, а на останніх хвилинах оборона почала нагадувати “автобус”. Втім, це був ефективний “автобус” – жодного небезпечного моменту після 70-ї хвилини “матрацники” не створили.

Зрештою, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу “блаугранас”. Барса вийшла до фіналу Кубка Іспанії. На севільському стадіоні Ла Картуха ми побачимо Ель Класіко.