Український футбол

Колишній тренер “Карпат” Олег Дулуб згадаємо про свою роботу у львівській команді з форвардом Олександром Гладким.

– Гладкий – як алмаз, який можна використовувати для різання скла, а можна покласти в огранювання. Коли Саша в огранюванні – це топ-гравець. У нього феноменальна здатність чіплятися за м’яч і опинятися в потрібній точці. З ним Карпати урізноманітнили свій футбол.

– Як у вас з’явився Гладкий?

– Коли ми продали Лещука, то залишилися без форвардів і, якраз, повернули молодого Гуцуляка з Іспанії. У першій грі ми поставили Олексія центральним нападником і програли. Гуцуляк зіграв доволі посередньо. Я думаю: що ж робити далі? Але Димінський мене заспокоїв: “У тебе буде Гладкий”. Він сам домовився з ним і опорником Олегом Голодюком, а на фланг взяв в оренду у Шахтаря Колю Матвієнка.

У другій же грі проти Олександрії Гладкий забив. У Олександра тоді був великий простій і всі газети рясніли заголовками: “Нарешті Гладкий забив!”. Після цього в нього пішло-поїхало. У квітні його визнали найкращим гравцем УПЛ.

– Чому у Гладкого не вийшло в Динамо?

– Складно відповісти однозначно, не перебуваючи всередині команди. Гладкий оптимально підходив під комбінаційний стиль Реброва, але бувають такі моменти, як несумісність характерів гравця і тренера. Мені вдалося з Гладким порозумітися, у нього дуже хороші людські якості. У мене була з ним велика розмова в сауні. Години дві! Запитував його про Шахтар, про Динамо, і наприкінці йому сказав: “Саша, у тебе такий час, що потрібно вже демонструвати. Допоможи нам, а ми допоможемо тобі”. Я був дуже щасливий, коли він забив у першій же грі.