Український футбол

Хавбек “Полісся” Руслан Бабенко прокоментував перемогу своєї команди над ЛНЗ (1:0) у 22-му турі УПЛ.

– За рахунок чого вдалося перемогти?

– За рахунок бажання перш за все. Дуже хотілося, щоб гра настала, бо після невдалої гри з “Вересом” дуже хотілося поскоріше реабілітуватися перед уболівальниками.

Виграли за рахунок бажання, більше хотіли виграти, за рахунок якоїсь єдності – це те, про що ми домовлялися в роздягальні протягом цих 2 тижнів. Дуже вітаю всіх.

– Сьогодні важливу роль зіграли стандарти – двічі “Полісся” забило за них, один м’яч зарахували, інший ні. Наскільки багато часу команда приділяє стандартам протягом тренувального процесу?

– Як завжди. У нас є тренер, який присвячує багато часу стандартам. Завжди раз на тиждень ми дуже ретельно тренуємо ці стандарти. Сьогодні вони зіграли дуже важливу роль.

– Сьогодні поруч з вами в опорній зоні грав Сарапій залежно від того, на оборону чи атаку грала команда. Чи комфортно було з ним грати?

– Редондо сьогодні був, а не Сарапій. Так, дуже комфортно. Якщо навіть 10 будуть проти мене і Сарапія – я візьму Сарапія, бо він завжди буде грати до останнього. Та не тільки Сарапій – давайте за всіх казати. Можливо, ми зіграли невидовищно, але більш так прагматично, і це зіграло ключову роль сьогодні.

– Під час міжнародної паузи багато футболістів “Полісся” були травмовані. У вас був дуже непростий контрольний матч з “Буковиною”, Женя Волинець напередодні поїхав додому. Він уже смску вам написав?

– Так, уже написав, привітав, бо він там трохи прихворів. Багато збірників роз’їхалися, багато хлопців було молодих на тренуваннях – навіть на 14-15 років молодші за мене тренувалися хлопці. Можливо, ці 2 тижні були важливіші для них, ніж для нас.

Уявіть, як важко нашому тренеру ставити склад, бо деякі хлопці приїхали тільки вчора, і не всі в однакових кондиціях.

Але командний дух був сьогодні на полі, і всі показали, що переїзди, не переїзди, хтось на 100 відсотків був готовий, хтось не знаю на скільки – але всі показали, що той матч з “Вересом” був випадковістю.

І, слухайте, за 4 дні нас чекає ще важливіший матч, на який ми вже давайте не сьогодні, але завтра будемо налаштовуватися.