– Ваш останній матч в основі “Інгульця” – це дев’ятий тур, матч проти “Карпат”. Нічия на виїзді, здається, позитивний результат. І далі вас, капітана команди, ми вже на полі не бачили. Що конкретно сталося після цього?
– Після цього ми приїхали, тренувалися, як завжди. У нас був недільний цикл, і на одній із тренувань я відчув біль у стегні та зійшов із тренування.. Перед грою я сказав тренеру, що не зможу зіграти, треба повністю відновитися, щоб не порвати м’язи. Я пояснив, що поїду в Київ на тиждень, швидко відновлюся, бо травма неважка. Я завжди хочу грати всі ігри. Тренер сказав: “Так, їдь. Ми хочемо, щоб ти швидше повернувся”.
Усе було добре, через тиждень я відновився, приїжджаю, їду в поїзді на базу – і виходить якась новина. Ми читаємо: “П’ять футболістів переведено в U-19”. Я думаю: “Зараз приїду на базу, спитаю”. Навіть не думав, що я в цьому списку.
Приїжджаю, і футболісти кажуть: “Ти теж у списку”. Там були я, Петько, Козиренко, Мельничук і Сітало. Ми телефонуємо президенту, а він каже: “Це вибір тренера. Він так вирішив. Він переводить вас в U-19”. Він сказав, що я не хочу з вами спілкуватися те що ти натворив. Президент звик завжди довіряти тренеру, тобто всі тренера, які були – Лавриненко, Лупашко, Ковалець. Він звик усім довіряти. Він не ліз у команду – це його плюс. Як буває, що президенти кажуть, що постав цього, але такого не було. Але в цій ситуації він просто довірився тренеру й навіть не став розбиратися. Він повністю довіряє Кобіну.
Він нам сказав: “Ідіть до тренера й просіться, щоб він вас повернув у команду”. Але у хлопців звісно така реакція була були шоковані, він нас обрав, як ми маємо одразу проситися назад? Я кажу: “Давайте зробимо так, а потім подивимося на реакцію тренера й президента. Нам треба щось робити”. Це ж навіть не U-19 було. Це просто дітки бігали на базі.
Ми пішли до Кобіна в цей же день. Підходимо до нього і кажемо: “Василь Васильович, що сталося? Ми тільки що говорили з президентом, він каже, що це ваш вибір.
Але ми хочемо тренуватися, хочемо доводити. Він подивився й відповів: “Зараз я ще поговорю з президентом, це моє рішення”. І просто пішов.
Після цього знову дзвонить президент: “Мені тренер подзвонив. Поки нікого з вас не буде повертати в команду. Тренуйтеся з U-19, можете ще жити на базі. Доводьте. Живіть у нього під вікном і просіться кожен день назад. Просто так вас ніхто не відпустить з клубу. Якщо хтось думає, що ви просто так підете, то це не так. Якщо ви хочете піти, шукайте команди, щоб вони давали за вас гроші”.
А потім передав через Кобіна, що ми ще й винні гроші йому. Я точно не пам’ятаю, але за себе я мав віддати 2 мільйони гривень, щоб просто піти, – сказав Козак для “ТаТоТаке”.
У п’ятницю, 5 грудня, відбувся матч 15-го туру Української Прем’єр-ліги між луганською «Зорею» та львівськими…
Хабі Алонсо зумів остаточно врегулювати ситуацію навколо Вінісіуса Жуніора, який останніми тижнями переживав непростий період…
В.о. головного тренера Ребела Максим Демський поділився враженнями від прикрої поразки своєї команди у матчі…
Головний тренер "Кудрівки" Василь Баранов поділився очікуваннями від матчу з "Динамо", який відбудеться у неділю,…
Вболівальники Епіцентра обрали найкращого гравця листопада. Переможець отримав половину всіх голосівЧитати далі
Мартін Печар із словенського Браво може продовжити кар'єру в УкраїніЧитати далі