Український футбол

У чемпіонаті УПЛ триває пауза, спричинена матчами збірних. Щоб не втрачати ігрового тонусу київське «Динамо» зіграло контрольний матч. Суперником став аматорський клуб ФК «Лісне».

«Динамо» пропустило на початку матчу, але після перерви забило двічі і здобуло перемогу з рахунком 2:1. Тренер-консультант ФК «Лісне» Олександр Рябоконь поділився враженнями про спаринг.

– Запропонували зіграти. Дякуємо динамівцям, що погодилися. Хотіли ще зіграти з Шахтарем, але у них такий мініопуск, дуже багато вихідних, тому поки що тільки з Динамо. Хлопці перший раз вийшли на натуральний газон. Всі збори і тренування були на синтетиці. Якщо враховувати з ким грали, то для аматорської команди це дуже хороша гра була, особливо перший тайм. Були якісь сумніви що на другий тайм не вистачить уже пального, але до останньої хвилини щось ще намагалися зрівняти рахунок, тому тверда четвірка за цю гру для нашої команди.

– Ви сказали аматорська команда, але тут є відомі гравці такі як Сергій Рибалка, Денис Гармаш, є вихованці Динамо. От ви також не чужий для Динамо, проходили Академію. Дійсно знаєте цей клуб. От як так багато динамівців зараз у Лісному?

– Динамо Київ – це перш за все школа. Це хороша школа, кожний хто пройшов школу Динамо вміє зупинити, віддати, обіграти. Тому якщо у когось з динамівців буде бажання зіграти за Лісне, то навіть закритими очима будемо брати всіх бажаючіх.

Моя роль у клубі? Ну в мене такі консультативні функції, поки домовились на невеличкий проміжок часу. Ну побачимо а на сьогоднішній день це аматорська команда, яка планує з наступного чемпіонату заявитися в Другу лігу. Наразі клуб проходить атестацію, поживемо побачимо як воно буде. Поки що підхід серйозний. Ви ж бачите і одягнені, автобус свій, щось є чогось нема але є велике бажання вийти на рівень поки що хоча б Другої ліги.

– Чи зможемо ми побачити Динамо – Лісне вже через деякий уже в чемпіонаті України?

– Давайте не будемо поки що забігати. Поки що є завдання виграти чемпіонат області, аматорський чемпіонат України. Ну і саме головне – всі наші сподівання та кожного українця, що все ж таки наступить мир. В будь-якому разі моя думка – це наша перемога, тому що були зазіхання на всю країну, ми захистили свою незалежність, це саме головне.

– Ви тренували чернігівську Десну, знаємо через що все розпалося і через кого. Потім вступили до лав ЗСУ, були там певний час. Що вас понукнуло повернутися саме до своєї звичної роботи, до футболу?

– Ну по-перше виповнилося 60 років, і якби є велике бажання, не буду там щось говорити. Чекаю якогось виклику. Я знаю, що я ще буду працювати в серйозних командах. Можливо це Лісне, можливо ще щось. Але обов’язково щось буде. Одним словом, ще не все сказав що можу. Відчуваю що є знання, досвід, сили, тому знову футбол виходить на перше місце.

– Ви знаєте довоєнний футбол, до повномасштабного вторгнення. Якщо порівняти трішки те що було і те що зараз. Чи ми виходимо зараз на кращий рівень, і скільки ще чекати, щоб вийти на ще кращий?

– Думаю, закінчиться війна, приїдуть, легіонери сильні і рівень чемпіонату підніметься. А поки що це був великий шанс для молоді і я гадаю абсолютно правильний шлях. Багато своїх вихованців, багато хто отримав шанс, багато хто скористався цією нагодою. В цьому розвиток клубу і футболу, ціле покоління спробувало свої сили на рівні Прем’єр-ліги. Коли ми повернемося до тієї сили що була раніше? Я думаю, можливо ще там десь рік знадобиться. Але давайте поки що закінчимо війну, і все буде у нас в порядку. Головне що країна вільна, країна незалежна. І буде великий моральний підйом у всього народу і в тому числі у футболістів.