Український футбол

Півзахисник Динамо Володимир Бражко в ефірі УПЛ-ТБ розповів про матч з ЛНЗ, який він розпочав на лаві запасних, але став одним з героїв поєдинку.

За рахунку 1:1 півзахисник киян взяв участь у комбінації, яка призвела до другого забитого м’яча.

– Мені не важливо, на кого записали цей гол – на мене, чи зарахували, як автогол, головне – щоб команда перемагала. Коли я виходжу на поле, намагаюся робити свою роботу якісно, це не завжди виходить, на все потрібен час, усе буде добре.

– У вас було кілька моментів, коли ви могли відзначитися – чи мали передчуття, що це вдасться?
– Чесно кажучи, так, щось таке відчував, можна сказати, мав «чуйку» (посміхається). Хотів, щоб мене вже швидше випустили, адже відчував, що зможу зробити результативну дію – забити чи віддати гольову передачу. Думав, це станеться в епізоді, коли після моєї передачі мав забивати Герреро, але він тоді не використав нагоду. Вже потім вдарив сам, був рикошет від захисника – і м’яч залетів у ворота. Повторюся, мені не важливо, на кого запишуть цей м’яч, головне – це перемога.

– Чому, на вашу думку, цей матч вийшов таким складним, хоча перший тайм цього не віщував?
– У першому таймі ми контролювали гру, створили багато моментів, але реалізували лише один з них. А другий тайм почався дещо нервово, ми припускалися помилок на своїй половині поля, і це стало стимулом, поштовхом для ЛНЗ. Господарі зрівняли рахунок, відчули емоційний підйом, почали грати один в один, а не відходити. Почалися своєрідні гойдалки, й грати вже було складно. Входити у таку гру з лави запасних, бігати туди-сюди важко.

– Як можете оцінити свою форму та фізичний стан? Ви ще не готові грати повний матч?
– Я добре почуваюся, працюю кожен день – і в залі, і на полі, словом, роблю усе, щоб набрати свою найкращу форму, а вибір вже за тренером.

– Чи цією перемогою підняли собі настрій?
– Так, після минулого поєдинку з Ворсклою він був, м’яко кажучи, не дуже хорошим, зараз вже кращий. Будемо намагатися робити усе можливе, щоб настрій завжди був позитивним, – розповів Бражко після перемоги.