— Після чотирьох поразок поспіль «Ворскла» просто вже не мала права відступати. Ось чому, незважаючи на турнірне становище учасників протистояння, ми їхали до столиці за очками.
— А пропущений швидкий гол від киянина Буяльського якось позначився на діях полтавців?
— Навряд чи, адже жодних тактичних перебудов не відбулося. Хіба що рахунок змушував нас грати активніше. Важливо було дотримуватися установки: дорожити м’ячем, діяти компактно, не дозволяти динамівцям вибігати в стрімкі контратаки.
У середині другого тайму ми вирівняли становище і вважаю, що заслужили здобутого очка. Мабуть, динамівці та їхні фани чекали зовсім іншого результату, але якби ми програли, то це було б несправедливо.
— А коли під завісу поєдинку «Ворскла» опинилася в меншості, то не з’явилися побоювання за результат?
— Знаєте, нам багато що вдавалося, вважаю, що саме ми контролювали перебіг подій на полі й тому досить упевнено відстояли нічию.
— Відсутність дискваліфікованого керманича Юрія Максимова в технічній зоні відчувалася?
— У вирі боротьби було не до того, головне — виконувати план на гру. Коли виникали якісь проблеми, то чули підказки від асистентів Максимова. Якщо відверто, то я навіть не знаю звідки наш наставник спостерігав за поєдинком.
— Незважаючи на завойоване з лідером одне очко, турнірне становище «Ворскли» й надалі залишається складним.
— Ми це чудово усвідомлюємо і тому не маємо права розслаблятися. Інакше вагомість досягнення в столиці одразу нівелюється.