Український футбол

Нещодавно до футбольного клубу «Олександрія» приєднався 24-річний французький захисник Тео Ндіка.

Свого часу цей гравець перебував у складі Ліону, а також грав у чемпіонатах Бельгії та Швейцарії. Тепер Ндіка став повноцінним гравцем команди, яку тренує Руслан Ротань. У ексклюзивному інтервʼю для Sport.ua Тео розповів про свої очікування від матчів в УПЛ, атмосферу у команді та конкуренцію на позиції.

– Як твої справи? Як тобі Україна?

– У мене все добре, дякую. Я приєднався до команди на тренувальному зборі в Туреччині, тому в Україні ще не був. Був один раз, може, 5-6 років тому, коли грав у Юнацькій Лізі чемпіонів проти «Шахтаря», але я мало що пам’ятаю про країну, бо приїжджав туди просто пограти.

– В Україні зараз триває війна і багато гравців відмовляються сюди їхати. Чому ти вирішив перейти до «Олександрії»? Чи не боїшся ти війни?

– Я вирішив приєднатися до «Олександрії» з кількох причин: я хотів знайти клуб з філософією гри, яка мені підходить, мені дуже подобається, як грає команда, також, я хотів бути в команді, яка грає у верхній частині таблиці, яка прагне завоювати титули і мати шанс зіграти в єврокубках. Але перш за все, я хотів знову насолоджуватися грою в командний футбол!

Я багато обговорював ситуацію з клубами, а також з друзями, які грають в Україні, і всі мене заспокоювали.

– Що кажуть у Франції про війну в Україні?

– У Франції ми дуже засмучені війною в Україні, але не тільки війною в Україні, ми думаємо про всі країни в подібній ситуації, ми просто хочемо, щоб це все закінчилося і щоб всі могли жити в мирі!

– Яку зарплату тобі запропонували у «Олександрії»? Чи більша вона, ніж у попередній команді?

– В «Олександрії» мені запропонували зарплату, яка дозволяє утримувати себе і свою сім’ю, а це найголовніше.

– В «Олександрії» зараз чимало легіонерів, а як тебе зустріли у команді?

– У команді мене дуже добре прийняли.

– Як оцінюєш конкурентів на своїй позиції у «Олександрії»?

– Конкуренція – це частина футболу. Конкуренція є скрізь, і це добре, тому що це означає, що ти повинен працювати більше, щоб заслужити своє місце. Я просто думаю, що вони хороші гравці.

– Що думаєш про Руслана Ротаня, як про тренера? Чи знаєш ти, що він легендарний гравець для України?

– Я працюю з ним вже майже 1 місяць. Мені дуже подобається його філософія гри. Те, як він бачить футбол. Видно, що він захоплений, коли говорить, і це мотивує тебе викладатися на всі 100%. Ти завжди можеш поговорити з ним на полі та поза ним. Це дуже добре. Я знав, що тренер був капітаном збірної України. Але не знав, що він легенда. Зрозумів невдовзі, коли хлопці розповіли мені про його кар’єру та навіть показали мені кілька відео.

– Що тобі сказав Руслан Ротань, коли ти приєднався до команди?

– Він сказав мені, що дуже радий, що я тут, щоб допомогти команді і показати йому ті якості, які він побачив у мені.

– Чи не виникає проблем зі спілкуванням у команді, адже ти єдиний франкомовний гравець у клубі?

– Спочатку було трохи складно, але ми змогли дуже швидко адаптуватися. У нас є доступ до інструментів, які дозволяють нам спілкуватися і ми часто сміємося над цим, тому що іноді переклади дійсно неправильні. Але потім з’явилися деякі гравці, які розуміють англійську, так що тепер це легко! Також є Мігель Кампос, який дуже добре розмовляє французькою, тож якщо мені справді потрібно щось запитати, він завжди поруч.

– З ким ти вже встиг подружитися в «Олександрії»?

– Так, є Тедді Цара, ми приїхали в клуб одночасно, живемо в одній кімнаті вже 1 місяць і він дуже веселий хлопець. Є ще маленька група бразильців Джеванні, Хуан, Матеус і Мігель. Мігель займається перекладом, він не завжди вільно володіє мовою, але це все одно дуже весело.

– Які цілі стоять перед тобою на другу половину сезону?

– Цілі на сезон: фінішувати з командою якомога вище в чемпіонаті, а також у Кубку України і зіграти якомога більше матчів у старті та добре себе проявити.

– Раніше ти виступав у чемпіонатах Швейцарії та Бельгії. Як тобі рівень цих чемпіонатів?

– Це 2 різні чемпіонати, але ці 2 чемпіонати – це чемпіонати, де є багато якісних гравців і команд. Я думаю, що Бельгія краща за Швейцарію, але Швейцарія все одно хороша ліга. В обох лігах багато талановитих гравців.

– Дві найсильніші команди України – це «Динамо» та «Шахтар». Чи чекаєш ти матчів проти цих клубів та що думаєш про ці команди?

– Я не особливо чекаю на ці 2 гри, я чекаю на всі матчі у 2-й половині сезону. Але повернемося до «Шахтаря» і «Динамо». Це найвідоміші команди в Україні, їх знає кожен у світі. Це 2 хороші команди, з якісними гравцями, але вони мене не лякають, тому що я знаю, що у нас теж є якісна команда. Ми просто повинні бути готові, коли прийде час.

– Кого з українських футболістів ти знаєш? Що чув про український футбол?

– Я вже знав Філіппова, тому що ми грали проти нього в Бельгії, Яремчука теж. Є ще Кулаков, я грав проти нього в юнацькій лізі, Мудрик і, напевно, інші, які зараз на вищому рівні, але я не знаю їхніх прізвищ. Також я думаю, що всі знають Шевченка, Зінченка, Ярмоленка. Чув про Ярмолюка, тому що він грає в «Брентфорді» з моїм двоюрідним братом, і я стежу за всіма матчами «Брентфорда».Т Я чув, що це конкурентна ліга, що там є гравці з великим потенціалом і що є дійсно різні стилі гри. Не можу дочекатися, щоб побачити це на власні очі.

– Яка твоя головна ціль у карʼєрі? За яку команду мрієш грати?

– Моя головна мета – просто не ставити собі ніяких обмежень! Досягти найвищого можливого рівня на всіх рівнях, але, перш за все, отримувати задоволення від гри у футбол! Команда моєї мрії – «Челсі».