Український футбол

– Відхід одразу кількох провідних футболістів у турецькі клуби, думаю, піде на користь усім, – вважає Олександр Олександрович. – Турецький чемпіонат зараз все-таки сильніший за український, і гравці там можуть розвиватися трохи швидше й активніше, ніж у нас. Тим паче, що там уже кілька наших гравців, які можуть один одному допомагати і в плані адаптації, і в плані ігровому, адже дуже важко футболістові, якщо він сам у чужій країні, і в нього там немає земляків. Якщо згадати історію, то найкращі роки “Мілана” припали на період, коли там грали троє голландців – Гулліт, ван Бастен, Райкард. Або взяти “Інтер”, коли там виступали одразу три німці – Клінсманн, Маттеус і Бреме. Така група гравців завжди підтримує один одного, плюс крім футбольного, вони ще й своєю мовою розмовляють. Ну і можуть постояти один за одного під час конфліктів з іншими подібними угрупованнями всередині команди.

– Ходять чутки, що в Туреччину можуть поїхати і інші гравці “гірників”…

– Для “Шахтаря” плюс полягає в тому, що ті, хто може потенційно піти в турецький чемпіонат – у цьому разі Криськів і Бондаренко – вони не стали і вже не стануть стовпом і опорою в розвитку команди. Комусь бракує характеру, у когось занадто завищені амбіції і бажання бути в ролі, скажімо так, прими. Хтось втратив мотивацію, а в когось бракує елементарно майстерності, щоб витягати “Шахтар” за рахунок своїх індивідуальних якостей. Тож ставити треба на інших, системоутворюючих гравців, які будуть виводити команду на зовсім інший, вищий рівень. Таких ось бійців зараз у команді не вистачає. Останнім був Степаненко, але через вік уже можливості були не ті.

Тож вважаю, що “Шахтар” вдало зараз продав до Туреччини своїх гравців, вони в тому віці, коли можна ще й за збірну пограти через турецький чемпіонат. Ну і вони можуть використати цей виклик як трамплін для потрапляння в більш серйозний чемпіонат. А ось якщо в них нічого не вийде, то розмови про те, що в нас гравці коштують мільйони, мільярди тощо – вони всі порожні, ілюзія. Багато про них говорилося, ось зараз і перевіримо, чого вони реально коштують.

– “Шахтар” відпускає українців, а підписує легіонерів. Чи не постане проблема ліміту?

– Однозначно, адже три людини – це вже мінус зі списку. Але, з іншого боку, був час, коли в нас грали по чотири українці, намагалися якось викручуватися. Але те, що робили тоді бразильці, інші легіонери – вони тоді підняли таку планку, що зі скрипом тоді цей ліміт витримували, правила не порушували, однак при цьому був зовсім інший рівень гри. А так вийде, що лавочка вся українська, немає проблем із замінами, з дотриманням регламенту, але гри при цьому немає. 

Для вирішення саме регламентного завдання можна когось з академії підшукувати і готувати. Плюс є гравці, які в оренді перебувають – той же Очеретько, Козик. Та й у Ю-19 є футболісти, які могли б у якійсь грі вийти і виконати поставлене завдання, наприклад, мені подобається Владислав Тютюнов, який ще минулого сезону грав за Ю-17. У нього хороші задатки і є всі шанси вирости в хорошого нападника. Так що дуже великої проблеми в ліміті на легіонерів я не бачу.