Український футбол

Головний тренер «Інгульця» Сергій Лавриненко розповів про перспективи свого клубу.

Вже четвертий місяць Україна воює проти російської армії. Як наслідок – минулий чемпіонат був не дограний, а новий ось-ось має початися, але не зовсім зрозуміло, де і за яких умов.

Про перспективи відновлення УПЛ та готовність до нового сезону Інгульця кореспондент FanDay.net Андрій Шевченко поговорив із Сергієм Лавриненком.

– Насамперед – про команду. В якому стані ваші кадри, чи всі зберуться?

– Наразі команда ще не зібрана. Планується збирання 25-26 червня. Є футболісти, які контракти закінчуються. Запитань багато і в процесі їх вирішуватимемо.

У шести-семи футболістів закінчуються контракти 30 червня, зараз ведемо переговори. На сьогоднішній день у нас на контракті лишається 12 осіб, якщо я не помиляюся. Ну а по решті – у процесі роботи прийматимемо рішення.

Усі прибудуть у розташування команди та спілкуватимемося. Бажання зберегти футболістів є, у них начебто теж є бажання залишитись у команді, ну а там залишилася справа за малим. З українських гравців із нашої команди ніхто не вибув.

– Чи будуть у вас новачки? Чи є конкретні варіанти посилення складу?

– Так, ми ведемо переговори. Але цей процес багатогранний, має збігтися багато факторів – і бажання футболіста, і можливості президента. Переговори ведемо, сподіваюся, що, як і кожне міжсезоння, ми зможемо підписати новачків. Нехай їх буде небагато, але вони будуть якісні.

– Чи можете назвати імена конкретних гравців, які приїдуть на перегляд?

– За іменами називати некоректно, оскільки я розумію, що футболіст має вибір — переходити в одну чи іншу команду, то це вже буде спекуляція. Тому тут важливо: коли він уже поставив свій підпис, тоді ми скажемо про це.

– А загалом, на які позиції шукаєте новачків?

– Плануємо посилити групу атаки. Також є бажання зберегти тих гравців, які у нас на контракті були. Хотіли б, щоб гравці оборонної лінії таки залишилися у нашій команді. 

У нас є легіонери, і вони, швидше за все, до нас не приїдуть, тому їх позиції також хочемо замінити українськими футболістами.

– Хто зараз у якій формі перебуває? Чи був у когось із гравців нормальний тренувальний процес, наприклад, закордоном?

– Усі українці були на території України. Займалися самі, хто мав якусь можливість. Централізовану форму ніхто не підтримував. За часи війни команда не збиралася.

24 лютого ми прилетіли з Туреччини, розпочалася війна. До сьогодні команда разом не була.

Як команда Інгулець ми благодійні матчі не проводили, але гравці самостійно брали участь у благодійних іграх та турнірах. Я знаю майже за всіх, що вони підтримують форму.

– У вас у команді шість легіонерів, чи є шанси, що хтось із них приїде? Чи ведуться з ними переговори?

– З легіонерами є складнощі у розумінні – приїдуть вони чи ні. Я спілкуюся з ними, але вони у мене питають – вирішили чи не вирішили проводити чемпіонат закордоном. Я їм відповів, що поки що чіткої позиції немає.

Начебто сказали, що в Україні, але все одно все в голові пам’ятають, що може бути варіант того, що ігри за якоюсь схемою будуть проводитися за кордоном. Але ми з усіма зв’язки.

– Як ви ставитеся до ідеї проведення чемпіонату на території України? Приміром, коментатор Ігор Бойко вважає, що краще чемпіонат проводити за кордоном, тому що це буде сигнал Заходу, що у нас навіть у футбол не можна грати і відповідно до країни потрібно більше надавати допомоги.

– Я тут погоджуся, Європа теж звикає до війни. Якби чемпіонат проводився в якійсь країні, а може його треба було б провести у двох-трьох країнах, то, можливо, це дало б якийсь інформаційний поштовх.

І в Україні теж хотілося б провести, але розуміємо, що це ми проведемо просто для себе, для галочки – уболівальників не буде, телебачення, швидше за все, також.

– Технічно ви якось уявляєте, як проходитиме УПЛ із можливими повітряними тривогами та іншими небезпеками, які можуть виникнути?

– Це все може розтягуватись на три дні, сирена прозвучала – перенесли наступного дня, знову сирена – знову перенесення. Ніхто не знає, скільки може матч тривати. Якщо матч призначено на сім вечора, а о восьмій прозвучала сирена? Але ми ж його о 12-й ночі не показуватимемо нікому. А наступного дня його, коли, о дев’ятій ранку догравати? Складнощів дуже багато, тут найголовніше безпека. Дуже тяжке питання.

Начебто й починати треба, але розумієш, що якщо ми не почнемо, то загалом футболу в Україні просто не буде. Тому що дуже великі складнощі будуть взагалі з футболістами, не кажучи вже про Прем’єр-лігу, а Перша чи Друга ми їх взагалі просто не зберемо.

– Якщо говорити про Першу лізу, зовсім недавно директор Оболоні заявив, що немає сенсу проводити змагання ПФЛ, оскільки команди, які мали боротися у плей-офф за підвищення у класі, позбавлені цієї можливості. Згодні?

– Вони можуть потрапити, але цього року ніхто не розраховував, що буде війна. Якби війни не було, напевно, всі дограли б свої ігри, і Оболонь зіграла б свої стикові матчі.

Але торкнися зараз справи і скажи: «Гаразд, давайте ми наступного тижня зіграємо гру [плей-офф за місце в УПЛ]», я сумніваюся, що Оболонь на сьогодні має повноцінний склад для проведення цього матчу.

Тому що я знаю, що багато хлопців не приїхали до України. Вони [Оболонь] теж були на зборах у Туреччині і збирати їм зараз команду із чистого аркуша. Спекулювати на цій темі точно не потрібно.

– Повернімося до ваших легіонерів, чим вони зараз займаються і як підтримують форму?

– Легіонери знаходяться у себе в країнах, чотири з них працевлаштовані, в оренді, ще два – без ігрової практики. Ми зараз не розуміємо, які УЄФА нам надасть можливості. Читаємо з преси, що знову дадуть змогу припиняти контракти легіонерів, тільки вже не на півроку, а на рік.

Але якщо це буде офіційно, то я думаю, що жоден легіонер не лише в нашій команді не приїде. Якщо офіційно буде можливість припинити контакти.

– А якщо чемпіонат проходитиме у Польщі чи Туреччині?

– Тоді легіонери просто не мають іншого шансу. Їхній УЄФА змусить виконувати контрактні зобов’язання, у них не буде підстав для виїзду в якусь іншу команду.

Ми будемо в рівних умовах будь-якої команди з будь-якої країни. Війни немає – тому легіонери зобов’язані приїхати та виконувати свої контрактні зобов’язання.

– Як і де плануєте проводити підготовку до нового сезону?

– У себе вдома. Я думаю, що навряд чи ми будемо кудись їхати, бо зараз і з локацією для проведення самих зборів великі складності. Якщо ми минулого року мали змогу виїхати до Болгарії, то цього року ніхто нікого за територію України не випустить. Проводитимемо у себе, у нас всі умови для цього є.

– Чи є домовленості про спаринги?

– За спарингами складнощів не буде. У нас 50 кілометрів – Олександрія, Кривий Ріг, 120 кілометрів – Дніпро, 200 кілометрів – Полтава. Тому я гадаю, що знайдемо з ким зіграти.

Попередньо ми маємо усну домовленість з Колосом, але за датами ще чітко ми не визначалися.

– Чи вже були розмови з керівництвом клубу про фінансування на новий сезон? Зарплати у команди залишаються на довоєнному рівні або ж таки будуть якісь зміни?

– За деталями не можу сказати, це все у процесі. Було поставлене питання президенту про фінансування, і Олександр Володимирович [Поворознюк] сказав: «Ти надійні, все спокійно, працюємо, не переживаємо».

Не знаю, як щодо підвищення чи зниження, я думаю, що ми збережемо свої зарплати, і це вже буде для нас гарною ознакою.

– Де плануєте базуватись та проводити домашні матчі?

– Це вже визначатимемо не ми, а УАФ. Наскільки я знаю, вони зараз розглядають дві локації – це Західна Україна та Київ. На сьогоднішній день навряд чи хтось відповість на ці питання, бо тут мають і військові дати свою згоду, і багато інших структур. Якою буде обстановка на фронті [у той період, коли заплановано старт сезону 2022/23] – ніхто не знає. Ми віримо в те, що наші ЗСУ зроблять свою справу і виженуть цих потвор, але це війна.