Український футбол

Відомий український тренер і експерт Олександр Севідов підбив підсумки першої половини чемпіонату України поточного сезону, де команди зіграли 17 турів, пішовши на зимову перерву.

— Як оціните пройдений осінній відрізок чемпіонату України?

— Можна розбити наш український футбол на дві частини: виступ у внутрішньому чемпіонаті та на міжнародній арені.

Візьмемо як показник донецький «Шахтар», поки що чинний чемпіон. Якщо на внутрішній арені вони грають більш-менш, не зважаючи на останню їхню поразку в Житомирі, провальним виступом це назвати не можна. Поки що є результат. Плюс гра, а точніше один тайм із «Кривбасом» у запасі, де вони ведуть із рахунком 1:0. А ось у матчах Ліги чемпіонів — це цілковитий провал. Взяли очко з «Болоньєю», не з найсильнішим суперником, обіграли «Янг Бойз», який зараз перетворився на слабенького середнячка. Після цих двох поєдинків у решті чотирьох — катастрофа. Найсумніше — немає гри.

Що стосується чемпіонату, то великих здивувань немає. Хто має боротися за високі місця, ті й борються: «Динамо», «Шахтар», «Кривбас», «Олександрія» та «Полісся». У нижній частині турнірної таблиці, мабуть, теж усе закономірно.

— Але якщо «Шахтар» у Лізі чемпіонів набрав чотири очки, забив п’ять м’ячів у шести матчах, то в «Динамо» в Лізі Європи нуль балів і один забитий м’яч.

— Так, тут усе навпаки. «Динамо» лідирує з великим відривом у чемпіонаті, але не набрати поки що жодного очка в Лізі Європи — картина не з приємних. Може, з ризькою РФШ побачимо перші бали в скарбничку українського футболу. Потрібно зазначити, що Ліга Європи за статусом нижче змагання, ніж Ліга чемпіонів.

Сюди ж додати ранні вильоти на перших стадіях інших українських клубів «Кривбасу» та «Полісся» — це говорить про «силу» нашого футболу. Ось він показник — негативний результат. Ми докотилися до того, що Кіпр випереджає нас у таблиці УЄФА. І при цьому говорити, що наш футбол розвивається, — це абсурд. Матчі єврокубків усе показали, зокрема те, як ми розвиваємося.

— Цікаве можна навести порівняння. «Полісся» двічі в цьому чемпіонаті обіграло «Шахтар». Але те саме «Полісся» в матчі проти «Динамо» програє киянам, які немов на тренуванні легко беруть три очки. Що це?

— Це нестабільна гра житомирян. Хоча за чутками, у них бюджет, майже як у «Динамо». З такими амбіціями, фінансуванням і підбором гравців, вони повинні йти мінімум на другому, а не на п’ятому місці. Наприклад, «Олександрія» стабільно пройшла цей осінній відрізок чемпіонату. А ось «Полісся» грало з провалами. Дійшло до того, що вони вісім турів поспіль не могли здобути перемогу.

— Чи можна вже привітати «Динамо» з наближенням чемпіонства, якщо дивитися, як слабо грає «Шахтар»? Розрив у сім або десять очок досить значний.

— Думаю, про це ще рано говорити. Ми не знаємо, що буде навесні і в якому стані постане «Динамо». Так, відрив солідний, але кияни не виглядають тією командною, у якої є запас міцності в грі. Взяти останній матч проти «Вереса», де динамівці мучилися на полі, а у рівнян було три серйозні моменти, щоб зіпсувати передсвятковий настрій господарям. У цій грі «Динамо» могло втратити дорогоцінні очки.

— Головний тренер збірної Сергій Ребров у недавньому інтерв’ю про рівень чемпіонату сказав таке: «Дивитися на інтенсивність гри не зовсім доречно. Але чемпіонат на хорошому рівні. Його цікаво дивитися». Згодні з його думкою?

— Ще раз повторюся: наш футбол не розвивається. Якщо рік тому говорили, що до нас не їдуть легіонери, тепер навпаки — їдуть. Хоч якісь, але їдуть. Практично всі легіонери в наших командах на провідних ролях. І в «Кривбасі», і в ЛНЗ.

А ще є така риса, коли запрошують іноземного фахівця, то його так розписують, таку дають рекламу, що не знаєш, куди його брати. А насправді нічого не добивалися, ніде не працювали. І, на жаль, є такі тренери в українських командах. А потім, не дочекавшись закінчення чемпіонату, їх спішно звільняють. І багато коментаторів у прямих ефірах нам розповідають, як виріс наш чемпіонат, яка боротьба на полі, цікаво дивитися тощо.

Потім ми бачимо наші команди в єврокубках, і таке відчуття, що їх взагалі немає на полі, вони розчиняються на тлі сильних суперників, і все перетворюється на жалюгідне видовище.

Але якщо повернуться до нашого чемпіонату, то щось надприродне я не побачив. Багато команд у верхній частині таблиці грають дуже нестабільно. Взяти те ж «Полісся», яке двічі обіграло «Шахтар», але втрачає очки там, де не повинні цього робити.

Непогано виглядає «Олександрія», і відрадно, що Ротань переглянув свої погляди на український футбол. Якщо в минулому чемпіонаті це був один футбол, то зараз зумів використовувати сильні сторони своїх футболістів. Ніяких розіграшів і метушні з м’ячем біля своїх воріт, коли вони багато помилялися і пропускали. Зараз команда стабільно хороша, намагається грати у вертикальний футбол, швидше доставляючи м’яч до чужого штрафного. Тому заслужено посідає друге місце.

— Хто вас найбільше здивував із команд УПЛ?

— Найбільше розчарування не тільки за результатом, а й за грою — це «Шахтар». Не знаю, чи залишить президент Пушича після такого невдалого осіннього відрізка, але всім очевидно — зміна тренера напрошується. Навіть такі хвалені «зірки», як Судаков, розчинилися в сірій невиразній масі. Які 150 мільйонів, де Судаков? Можу виділити в команді тільки двох — Різника і Коноплю. А в інших немає розвитку. Де набрані бразильці, кого можна було б відзначити за грою? Адже «Шахтар» завжди вирізнявся трансферною політикою, запрошуючи якісних легіонерів. Зараз цього немає.

— «Рух» досить міцна команда. Відібрали очки в лідерів чемпіонату: «Динамо», «Шахтаря», «Олександрії», «Кривбасу». Про що це говорить?

— «Рух» підкуповує тим, що в його складі грають місцеві вихованці. Якщо в минулому чемпіонаті можна було говорити про розвиток футболістів, то в цьому вони трохи пригальмувалися. Швидкі, азартні гравці з великим бажанням і самовіддачею, а ось такого яскравого футболу, як ми бачили в сезоні-2023/24, вони вже не показують. Відібрали очки у лідерів, але програли командам, які знаходяться нижче в турнірній таблиці. Як приклад, хто міг припустити, що львів’яни вдома програють в останньому турі «Оболоні» 1:3. З гравців, щоб про себе яскраво хтось заявив, виділити вже нікого не можна. Щоправда, команда може записати собі в плюс, що Сича почали викликати до збірної.

— Кого можна виділити з гравців у цьому відрізку чемпіонату?

— Спочатку вистрілив Михавко, але потім сильно здав. Причини — чи то травми, чи то дискваліфікація, десь дискваліфікація, серія невдалих рикошетів, коли він майже в кожній грі забивав автоголи.

Одну гру зіграв за збірну Калюжний — давай його носити вже на руках. Потрібно почекати, адже він не молодий хлопець.

На Бражка була надія, але останнім часом його не видно на полі. Показник сили футболістів проявляється в єврокубках, а там справи у наших погані. Як приклад — Ванат. Ну, забив він 10 м’ячів, пару «Інгульцю», «Вересу», але хіба це показник за умови слабкого чемпіонату, де захист дає змогу тобі робити все, що хочеш? А ось у матчах Ліги Європи Ваната зовсім не видно, і таке враження, що «Динамо» грає без нападника. Він залежний гравець від партнерів, який не може сам створити момент.

Коли вдень дивишся чемпіонат України, а ввечері чемпіонат Італії чи Іспанії, то видно величезну різницю. Там 18−19-річні гравці на провідних ролях у своїх клубах. А де наші футболісти?

— В одному з інтерв’ю ви нарікали, що такого якісного гравця, як Гуцуляк, не беруть до збірної. Минуло трохи часу і наставник збірної Ребров немов вас почув.

— Взяти такого гравця, коли в збірній багато травмованих, і є можливість освіжити гру — тут Рербров вчинив абсолютно правильно. Думаю, він не прогадав, залишившись задоволеним таким придбанням. І Гуцуляк своєю грою, особливо в клубі, доводить, що викликали його не дарма. Для півзахисника забити в 16-ти іграх 9 м’ячів — це чудовий показник.

— Кого ще можете порадити Реброву, щоб звернув увагу?

— Порадив би Дідика з «Руху». Центральний півзахисник, який може грати й захисника. У нього є футбольна інтуїція — куди переміститься, де вступити у відбір. Вміє грати один в один, з подальшим відбором м’яча, зараз це цінується у футболі. Загалом перспективний гравець для збірної.