Український футбол

Голкіпер “Кудрівки” Антон Яшков розповів про те, як перебував у структурах “Шахтаря”, донецького “Металурга”, “Колоса” та “Полісся”.

В юнацькі роки ви грали за “Шахтар”. З ким у донецькому клубі займалися? Що може згадати з того періоду і чому все ж не вдалося закріпитися у клубі?

У “Шахтарі” був хороший період у моїй кар’єрі, але тоді мені ще не вистачало досвіду. Тренери вирішили, що поки що програю конкуренцію за місце у складі команди. Вони зробили акцент на інших воротарях, а мене на правах оренди відправили до “Металурга”. У “Шахтарі” займався з низкою кваліфікованих футболістів. Взагалі, у такому клубі не буває випадкових гравців.

Влітку 2007 року ви на правах оренди перешли до донецького “Металурга”. З сезону 2008/09 почали виступати за молодіжну команду, в якій поступово стали основним воротарем. Наскільки продуктивним був для вас цей період у кар’єрі?

З теплотою згадую про ті часи. За молодіжну команду зіграв досить непогано. Мав можливість працювати з кваліфікованими тренерами, в конкурентному середовищі. В донецькому клубі створювалися всі необхідні умови для зростання. На жаль, з часом цей клуб припинив своє існування. Прикро, що не зміг дебютувати за першу команду, але тоді конкуренція була дуже серйозною.

Яких воротарів пережили у донецькому клубі та з якими тренерами працювали? Конкуренція пішла вам на користь?

Насамперед відзначу Владіміра Дишленковича, Дмитра Воробйова, Олександра Бандуру, Дмитра Непогодова, Юрія Паньківа. Всі ці голкіпери заявили про себе на найвищому рівні. Для мене у молодому віці було корисно навчатися у них. Намагався переймати все найкраще і багато чому навчився. Від кожного тренування отримував задоволення. Молодому хлопцю було дуже важливо мати можливість працювати разом з такими кваліфікованими голкіперами.

З 2015 по 2020 роки ви зіграли 83 матчі за “Колос”. Можна сказати, що у цьому клубі ви себе відчували найбільш щасливим?

Дійсно, це був продуктивний період для мене. Приєднався до “Колоса” на початку його становлення. Пройшов із цим клубом від аматорів до професіоналів.

За рахунок чого “Колос” зміг заявити про себе на у професіональному футболі?

Всі у клубі в єдиному пориві рухалися до своєї мети. Цей шлях клуб пройшов поступово. Кожен у клубі знав, що він має робити.

З якої причини змушені були залишити ковалівський клуб? Наскільки це для вас було болюче рішення?

Не легко пережив це рішення, але у футболі таке буває. Я був у “Колосі” п’ять років, але клуб вирішив припинити зі мною співпрацю і віддали в інший клуб для того, щоб мав можливість отримувати ігрову практику. Поговорили, потиснути руки і розійшлися.

Після “Колоса” ви підписали контракт з “Полісся”. Що можете пригадати з цього періоду у кар’єрі?

Завжди у мене будуть особливі спогади про це клуб. З теплотою згадую про Полісся, про той час, який провів у клубі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, грав за “Полісся”. Після паузи розпочали новий чемпіонат під час війни.

Хочу відзначити президента “Полісся” Геннадія Буткевича. Він завжди на перший план ставить футболістів і створює всі найкращі умови для них. Бажаю “Поліссю” лише перемог.