Український футбол

Головний тренер “Вікторії” Анатолій Безсмертний проаналізував виступи команди в першій частині сезону.

– Анатолію Петровичу, півсезоння для “Вікторії” було непростим. Команда не виконала головне завдання – потрапляння до “Чемпіонської” групи. Як оцінюєте виступ? – запитання від клубної пресслужби.

– Так, дійсно, сезон видався складним. Ми ставили перед собою високі цілі, але, на жаль, їх досягти не вдалося. Проте я не можу сказати, що ми провалили сезон. У хлопців було багато об’єктивних перешкод – ми жодного разу не грали вдома, постійні переїзди, оренда полів. Це виснажувало не лише фізично, але й морально. Десь також не вистачало майстерності, реалізації гольових моментів. Команда втратила багато очок саме через це. Однак ми боролися до останнього, і за це я вдячний кожному футболісту.

– Постійні переїзди та відсутність матчів у Сумах, на домашньому стадіоні, наскільки це вплинуло на результати?

– Дуже сильно. Домашні матчі – це завжди підтримка рідних стін, своя атмосфера. На жаль, цього року ми цього були позбавлені через війну. Кожен виїзд – стрес, адаптація до нових умов, а це позначається на грі. Проте ми розуміємо, що зараз важкі часи для всієї країни, тому не скаржимося, а працюємо з тим, що є.

– Попри все, ви здолали свого принципового суперника – ЛНЗ. Наскільки важливою була ця кубкова перемога?

– Ця гра була для нас дуже значущою. ЛНЗ – сильний суперник, а перемога над ними стала доказом того, що ми можемо досягати високого рівня. Це був матч не лише за очки, тоді команда показала характер, уміння боротися до останньої секунди й виборювати результат. Я бачив, як хлопці викладалися на полі, і ця перемога – заслуга всієї команди.

– Чи є вже плани на наступний сезон? Як плануєте працювати над помилками?

– Головний акцент зараз – зимові навчально-тренувальні збори. Будемо працювати над підсиленням складу, покращенням фізичної та психологічної підготовки. У планах – підписати 3-4 гравців. На жаль, з кількома нинішніми футболістами будемо вимушені припинити співпрацю. З нами тренується в Миколаївці також місцева перспективна молодь, і я бачу, як хлопці прогресують. Побачимо, що з цього вийде…

Звісно, сподіваємось, що навесні зможемо грати на рідному “Ювілейному”. Це додасть впевненості як нам, так і нашим уболівальникам.