Український футбол

Головний тренер “Олександрії” Руслан Ротань прокоментував нічию з “ЛНЗ” (1:1) у матчі 17-го туру УПЛ.

– В першу чергу ми сьогодні переживали після того моменту, який стався з Каплієнком. Дуже переживали всі – не тільки його команда, а й ми також. Це важливий момент, що все добре, і слава Богу, що все так закінчилося. Але для нас цей епізод, мабуть, був переломний – ми стали іншою командою. З чим це пов’язано?

Звісно, що в кінці [року] дуже часто буває, що у когось квиточки кудись – на велосипед, на поїзд, і всі з валізами думають, що вже все діло зроблено.

Якщо брати в цілому гру, я вважаю, що до цього моменту гра була повністю під нашим контролем, і чесно, не було куди переживати. Але що потім сталося – це просто… Думаю, що тільки чоловіча розмова пояснить нам, що сталося. Тому що, я вже вам сказав: це звичайний чемоданний настрій.

– Чи була вже ця чоловіча розмова в роздягальні?

– Це у нас залишиться в роздягальні, але від цього легше не стає. Факт того, що ми загубили 2 очки – це однозначно. Очки все одно в кінці рахують, але я вважаю, що ми не повинні були сьогодні губити ці бали. Вони дуже потрібні для нас були.

– Де найбільше просіли після цього моменту? Бо, в принципі, під кінець спочатку я так спостерігала те, що в ЛНЗ було більше моментів, під кінець 2-го тайму вони активізувалися. Потім вже “Олександрія” так само перебрала на себе ініціативу.

– Відповідь банальна: коли кожен займається своєю справою, коли є структура, коли є організація – воно протягом сезону приносило нам результат. Коли починає хтось себе продавати, хтось займається не своїм ділом – звісно, що все починає плутатися, і характер гри стає “туди-сюди”.

Ми цього не хотіли, тим паче що ми вели в рахунку. Але це проблема десь дисципліни. Я вважаю, що коли ми зберемося після Нового року, нам буде про що поговорити з хлопцями. Тому що отак от ігри повертаються в іншу сторону, як сьогодні сталося. Дуже прикро, але, мабуть, на помилках потрібно вчитися.

– Але в цій частині сезону було й багато позитивного. Чи можете підбити підсумки?

– Звісно, що багато позитиву. Повторюся: якщо не брати ці останні 20 хвилин, все було на повному позитиві. Але ці 20 хвилин іноді перекреслюють ту роботу, яку ти робиш. Хлопці зробили дуже великий об’єм роботи, вони свою роботу перекреслили, коли ось це зухвальство – не знаю, як це назвати, яким словом – це вже догравання матчу, не хотіти перемагати – це завжди футбол карає

– Чого вам особисто як тренеру хотілося б досягти в наступній частині сезону?

– Найголовніше – наступний матч, і тільки від цього відштовхуватися. Нам багато чого потрібно змінювати – в першу чергу ментальність нашу. Друге: якщо ми прагнемо до чогось високого, ми повинні бути повними професіоналами, повинні, починаючи з початку роботи, з тренування, переносити це в ігри, грати до кінця. Тільки так можна зростати.

Кожен добивається своїх цілей – гравці, тренери. Хтось покращує рівень, хтось стає гравцем національної збірної. Це все від праці. А коли це порушується – звісно, що від цього ніхто не виграє.