Український футбол

Проаналізувати цю гру Footboom попросив екс-наставника нашої національної команди, заслуженого тренера України Леоніда Буряка.

– Мені сподобався перший тайм цього матчу, – зазначив Буряк. – Збірна Грузії ще раз довела, що це хороша команда, організована, з якісним контролем м’яча. Україна, в свою чергу, продемонструвала високу самовіддачу в обороні, питань до цього взагалі ніяких немає, все було на рівні.

Особливо хочу виділити гру Забарного – це наш діамант. І перший тайм вийшов настільки хорошим для нас завдяки саме Забарному.  Одну з кращих ігор провів Мудрик, який тримав в напрузі суперників протягом всього поєдинку. Захисну місію довелося виконувати в повному об’ємі всім, в тому числі, й Шапаренку з Бражком.

– Про атаку збірній України ніколи було думати?

– Складно було. В підготовці до матчу Довбика, як відомо, значні пробіли сталися. Він довго лікувався і мало тренувався перед цією грою. Тим більше, і я кажу про це вже не перший раз, Артем – залежний нападник, його потрібно обслуговувати, хороші флангові передачі йому потрібні.

Що таке відсутність ігрової практики, знаю з власного досвіду. 10 днів без футболу – це дуже відчутно. Довбик виглядав, як зазвичай, намагався зачепитися за м’яч, і, зрозуміло, був під значним тиском. Враховуючи його стан, звісно, що було важко. Згадайте, як навіть Андрій Шевченко, коли вибував з гри на 10 днів, потім був несхожим на себе…     

– Наша команда заслужила свій гол?

– Безумовно. Свою роль зіграла швидкість Мудрика. Після небезпечного прострілу Михайла грузинський захисник не бачив, куди відбиває м’яч, який залетів у сітку воріт Мамардашвілі. Контратаки збірної України були небезпечними на протязі всього поєдинку.

– Наскільки сильно на гру обох команд вплинув стан поля після досить сильної зливи?

– Газон був в нормальному стані. Мені дзвонили знайомі з Грузії, Реваз Челебадзе, які повідомили, що матч був під питанням, але у підсумку дали добро на його проведення. Але навіть, якщо й були певні незручності, збірні Грузії та України припустилися дуже мало браку, завдяки чому поєдинок вийшов видовищним, і від цієї гри задоволення отримали всі.

– Яке враження на вас справила гра Кварацхелії?

– За нього пропонують солідні кошти, і я не здивуюсь, якщо він перейде-таки у велику команду. Це грузинська школа футболу. Кварацхелія – великий майстер, дуже технічний футболіст. Він здатний вирішувати долю будь-якого епізоду, він незалежний від партнерів по команді – сам створює, сам завершує. Важливо також, що і Кварацхелію, й інших гравців збірної Грузії Вілі Саньоль навчив виконувати чорнову роботу, без страху грати у гостьових матчах. Раніше, пам’ятаю, грузинів називали “домашніми” – на своєму полі вони могли розірвати будь-кого, а от на виїзді програвали досить часто, несподівано, й нерідко з розгромним рахунком.     

–  Наскільки вчасними й корисними були заміни збірної України?

– Скажу лише, що житомирський дует, який з’явився на полі у другому таймі, міг вирішити долю поєдинку з Грузією… Надія була. Але підсумковий результат, хоча ми й не програли, не дуже втішний, адже тепер все залежить не лише від нас.

Думаю, не варто очікувати, що ми будемо обігрувати, або повинні обігрувати, всіх поспіль…  Треба рухатися по дистанції крок за кроком – від матчу до матчу. На даний момент важливо зрозуміти, яким буде турнірне становище після 5-го туру. А далі – побачимо.