Український футбол

Зінченко вже повернувся в основу групу Арсенала й просидів у запасі з Борнмутом. Мікель Артета натякав, що сподівається на його хорошу форму, але в основу Сашко знову не потрапив. Навіть травма Калафорі на 70-й хвилині не змінила думки тренера – Рікардо замінив Льюїс-Скеллі. Наш земляк же провів весь матч на банці.

Головною проблемою “канонірів” стала відсутність Сака. Букайо так і не встиг відновитись від пошкодження й навіть не потрапив до заявки. Як і Тімбер. Як і Едегор, до відсутності якого навіть почали звикати. Позицію правого вінгера закрив Жезус.

Маріно Пушіч своєю стартовою одинадцяткою не здивував. Відзначити можна тільки вихід Сікана – Данило з’явився в основу вперше за місяць. Егіналду, який підмінював його в ролі центрфорварда, перейшов на лівий фланг. Невертон же сів у запас.

За “гірників” було дуже лячно, враховуючи їхні традиційні проблеми під пресингом та на стандартах. Аталанта влаштувала донеччанам розгром саме завдяки цим двом аспектам – і саме завдяки цьому “помаранчево-чорних” били Полісся з Олександрія. Старт зустрічі на Емірейтс підтвердив побоювання.

У перші п’ять хвилин точність передач Шахтаря склала 50% – всього їх було зроблено 10 проти 47 у “гармашів”. Карта передач після 10-ї хвилини виглядала просто катастрофічно. Підопічним Маріно Пушіча лічену кількість разів вдалося провести комбінацію з 3 точними передачами поспіль.

Зі стандаратми теж все було сумно. В перші 10 хвилин Арсенал заробив аж три кутових. Перші два завершились програними підбираннями у межах штрафного, а третій замкнув Калафйорі – вище воріт. Здавалося, що процес розгрому ось-ось буде запущено.

Втім, українська команда не знітилась. Поступово Шахтар став вирівнювати якість роботи з м’ячем – почавши із 10 передач при 50% точності в стартовій 10-хвилинці, “гірники” завершили перший тайм із 189 пасами при 84% успішності. За точними лонгболами “помаранчево-чорні” навіть випереджали Арсенал.

“Підопічні Маріно Пушча не просто заспокоїлись і відвели гру від власного штрафного, а й почали проводити непогані контратаки. Лише дві завершились ударами, але показовою була зона, звідки їх провели – Егіналду двічі стріляв з лінії півкола. Ці постріли стали наслідком класних проривів Судакова з комбінаціями на чужій третині (Сікан здорово проявив себе).

У другому таймі Шахтар виглядав так само переконливо. Що і говорити – команда не поступалась Арсеналу за ударами (4:4), тримала м’яч 53% ігрового часу, провели більше пасів (220 проти 190) при ідентичній точності в 90%. І якщо до перерви дві третини пасів “гірники” віддали на власній половині поля (при тотальній перевазі “канонірів” у цій метриці), то в другому донеччани йшли на рівних з 110+ передачами за центральним колом.

Навіть за дотиками у штрафному гості переважали лондонців (5:3). Шахтар комбінував, Шахтар різав лінії, Шахтар шукав можливості попереду. Як і обіцяв Маріно Пушіч, команда зіграла у свій футбол – і це на Емірейтс! Можливо, цей матч був найкращим для “помаранчево-чорних” у поточній ЛЧ.

Разом з тим, слід не забувати декілька важливих нюансів. По-перше, Шахтар так і не створив реальних моментів у основний час. По-друге, Арсенал не чинив аж надто великого тиску без м’яча – за винятком перших 10-15 хвилин. По-третє, “каноніри” в другому таймі грали по рахунку.

Що найбільш важливо, Арсенал у кожному аспекті був значно ефективнішим. У діях підопічних Мікеля Артети відчувався значно вищий клас. Граючи не дуже добре, в доволі низькому темпі, вони створили мінімум чотири гольових нагоди до перерви – і ще дві явних в другому таймі. Навіть епізодичного пресингу вистачало, щоб донеччани “пливли”.

Осоливо важко Шахтарю було на флангах. Фулбеків відвозили по повній програмі – не в останню чергу через слабеньку допомогу від вінгерів.