Український футбол

Центрфорвард «Шахтаря» Лассіна Траоре поспілкувався з іноземними журналістами, розповівши їм про причини свого бажання залишитися в команді навіть після того, як у лютому 2022-го росія розпочала повномасштабне вторгнення, коли всі легіонери, окрім буркінійця, залишили стан «гірників».

«Перед російським вторгненням я був травмований протягом чотирьох або п’яти місяців. Клуб зробив усе можливе, аби я знову був у формі, незважаючи на те, що мало статися. Я хотів допомогти їм, як вони мені допомогли. У мене були незакінчені справи – вони теж були у скрутному становищі».

«Наразі це стає чимось нормальним, але ситуація досі жахлива, із сиренами [повітряної тривоги], які звучать увесь час. У найгірші часи вони звучали по шість разів на день».

«У нас скрізь є бункери. У готелі, де ми живемо, на нашій тренувальній базі та на всіх стадіонах, на яких ми граємо. Зараз трохи легше, ніж два роки тому, але не набагато. Ми часто перебуваємо в дорозі. У деяких містах сирена може спрацьовувати два або три рази за гру, через що матчі тривають по чотири або п’ять годин. Іноді ігри навіть відкладаються. Вам просто потрібно їсти, пити, продовжувати рухатися в бункері, аби бути готовими до відновлення гри. Ми спілкуємося по телефону зі своїми сім’ями, кажемо, що у нас все гаразд. Усі нервують, постійно».

«Я був єдиний [хто не покинув «Шахтар»]. Усі іноземці поїхали. Я заводжу друзів, де б я не опинився, це в мене в крові. Я багато переїжджав із самого дитинства, тож мені довелося. Це допомогло мені тут. Я знаю, як спілкуватися з людьми, навіть якщо ми не говоримо однією мовою. Я потоваришував із [капітаном Тарасом] Степаненком, [Михайлом] Мудриком та деякими іншими ще до війни, тож через них я міг спілкуватися з іншими».

«У мене тепер особливий зв’язок із цим місцем, після того, як ми пройшли разом через усе це. Це – родина. Від спортивного директора Даріо Срни, який просто неймовірний хлопець, у мене з ним особливі стосунки, і до самого низу. Усі мене тут люблять, і я люблю їх, аж до останнього хлопця».

«Цей «Шахтар» починає знову нагадувати старі часи, бразильці в команді, як у старому «Шахтарі». Одна з причин, через яку я залишився, – це бажання дати іншим хлопцям, які пішли в оренду, певну впевненість у тому, що вони все ще можуть мати майбутнє тут. Коли вони бачать тут хлопця з Буркіна-Фасо, вони думають, що це можливо і для них».

«Я бачив так багато під час цієї війни, тому люди приходять до мене, щоб поставити так багато запитань. Цей досвід не був хорошим, щоб пережити його… Якщо війна скоро закінчиться, ми зможемо сказати, що ми все ще тут, стійкі, незважаючи ні на що. Я так цим пишаюся. Щоразу, коли я їду до збірної, навіть зараз, я не можу дочекатися повернення. Це щось особливе, особливе місце», – сказав Траоре.

Нагадаємо, Лассіона Траоре перейшов до «Шахтаря» з «Аяксу» влітку 2021 року за 10 мільйонів євро. У поточному сезоні буркінієць провів 10 матчів, забив 1 м’яч і віддав 3 результативні передачі.