Український футбол

Колишній півзахисник Карпат, а нині старший тренер команди U-19 «левів» Олег Голодюк, в інтерв’ю «УФ» розповів про свою сьогоднішню роботу, а також поділився думками про актуальні події в українському футболі.

В серпні цього року для львівського футболу стався знаковий камбек – Олег Голодюк, який в часи ігрової кар’єри провів понад 200 матчів за Карпати, тепер працює вже в ролі старшого тренера команди U-19 біло-зелених.

Тепер іменитий в минулому футболіст, який навіть встиг отримати тренерський досвід на чолі Металіста 1925 в УПЛ, зараз готує талантів для свого рідного клубу. Напередодні львівського дербі, в якому велике значення відіграють молоді місцеві вихованці, ми вирішили поговорити з колишнім півзахисником молодіжної збірної України про талантів і їхню огранку.

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Голодюк поділився особливостями роботи в Карпатах, відверто висловися про конкуренцію з Рухом і дав експертну оцінку різноманітним подіям, пов’язаним з вітчизняним футболом.

– Олеже, ви вже два місяці працюєте старшим тренером Карпат U-19. Як ваші успіхи?

– Працюється мені тут максимально комфортно. Кожен день я отримую задоволення від процесу та змоги передати свій досвід хлопцям. Звичайно, в них є купа проблем та недоліків, мабуть, через вік, але їхнє неймовірне бажання розвиватися підкуповує. Хочеться їм в цьому допомогти.

– Робота в Карпатах U-19 це про творчість? Або навіть тут вимагають результату?

– Це абсолютно не про результат. Навіть під час підписання контракту від керівництва звучали слова, що про результат я можу не переживати. Моїм головним завданням тут є розвивати молодих хлопців. Головне, аби вони не боялися грати у футбол.

Звичайно, хлопці, як і кожен, хто виходить на поле, хочуть перемагати. Однак, останнє, про що вони мають думати на цьому етапі, це результат.

– Вже хтось із ваших підопічних дебютував за основу Карпат?

– Ні, дебютантів не було. Хлопці регулярно підключаються до тренувань з першою командою, чому ми раді. Багатьох можна відзначити, але конкретні прізвища називати не хочу, бо гравці ще дуже молоді, і це буде некоректно.

За потенціалом багато хлопців можуть опинитися в основі. Звичайно, в майбутньому усе буде залежати від них. Якщо вони працюватимуть так, як зараз, то шанси є практично у всіх.

– Розкажіть, які на сьогодні провідні футбольні академії в Україні та яке місце в цій ієрархії посідають Карпати?

– Наші гранди Шахтар та Динамо, звичайно, стоять особняком.

Серед інших за умовами для роботи виділяється Рух. Я бачив їхні поля та в яких умовах там тренуються навіть десятирічні діти. Це просто космос! У них на кожного є м’ячі, купа інвентарю… Хоча вони є нашими конкурентами, але потрібно це визнати й подякувати за створення таких можливості для дітей.

Я – людина зацікавлена, але, об’єктивно, занесу в топ і Карпати. В плані розвитку – це 100%. Умови для роботи також усі є. З нинішнім керівництвом, яке майже цілодобово працює, вкладає шалені кошти, емоції та має стратегію розвитку, впевнений, що ми вийдемо, як мінімум, на рівень Руху.

– Чия академія на сьогодні виграє конкуренцію чисто в спортивному плані: Карпат чи Руху?

– Пропоную дочекатися, коли відбудеться наша очна зустріч в чемпіонаті України U-19 (це буде якраз сьогодні, 20 жовтня, – прим. «УФ»). Гра на футбольному полі дасть найчеснішу відповідь на це питання.

Тільки-но починаю говорити про Рух, і в мене одразу підіймається пульс (посміхається, – прим. Д.В.). Ми усі в очікуванні цієї гри. Думаю, виграють усі, якщо таких принципових ігор в українському футболі буде якомога більше.

– Після розформування Карпат у 2019 році Рух підхопив багато юних гравців, які сьогодні класно виступають в першій команді. Як ви ставитеся до того, що Рух називає цих хлопців власними вихованцями?

– В цих суперечках скільки людей – стільки думок. Я до цього ставлюся більше нейтрально, однак вважаю, що це однозначно вихованці Карпат. Однозначно! Можливо, в заявах представників Руху про те, що вони їм допомогли, також є частка правди. Все ж для мене вони назавжди залишаться карпатівцями.

– А хто вас запросив працювати до Карпат?

– Мені зателефонував директор Карпат Андрій Русол і запросив на зустріч. Він висловив зацікавленість, щоб я працював в клубі. Одразу, не вагаючись, погодився. Ми ще пару разів зустрілися, і я поставив підпис.

– Чи не було особисто у вас після роботи в.о. головного тренера Металіста 1925 в УПЛ думок, що перехід до юнацької команди Карпат – це крок назад у кар’єрі?

– Не було. Я побачив тут для себе можливість розвитку. Все ж таки Карпати – це Карпати. У глибині душі я мріяв повернутися до Львова. Серцю не накажеш.

– Яка у вас комунікація із головним тренером основи Владиславом Лупашком?

– В нас класні робочі відносини. Комунікація суперова й немає взагалі ніяких претензій. Звичайно, кожен з нас зайнятий своїми справами, але в будь-який момент ми можемо зв’язатися по робочих моментах та усе обговорити. Люди в першій команді максимально відкриті, за що лише можна подякувати.

– В УПЛ започаткувалася традиція призначати головними тренерами основи екснаставників U-19. Між вами з Лупашком немає напруження, враховуючи, що він сам нещодавно пройшов такий шлях?

– Ні (сміється, – прим. Д.В.). Лупашко якісно працює. Тому, думаю, йому на рахунок мене немає чого напружуватися. В нього має все вийти. Людина дійсно намагається принести щось нове. Це класно та усім подобається. Впевнений, що довіра є.

– В майбутньому ви ще маєте бажання попрацювати тренером дорослої команди?

– Думаю, жоден тренер не скаже, що він не бачить себе в дорослій команді. З усім тим нині я максимально занурений в процес Карпат U-19 та хочу досягти того, аби якомога більше хлопців були в основі.

– В Металісті 1925 ви застали епоху нового власника – засновника криптовалютної біржі WhiteBIT Володимира Носова. Яке він справив на вас враження?

– Ми близько не знайомі. Оскільки Носов не перебуває в Україні, ми одного разу всією командою поспілкувалися із ним по відеозв’язку. Це було коротке знайомство, під час якого він підтримав команду.

Я побачив, що, пропри свої неймовірні фінансові можливості, людина він дуже проста. Також однозначно можу сказати, що Носов щиро переживає за команду. Для цього не це просто іграшка.

У мене про Металіст 1925 залишилися чудові спогади завдяки хлопцям. У нас був чудовий колектив, який я дуже ціную.

– Металіст 1925 буде успішним із Носовим? Бо поки в плані результату є серйозні проблеми.

– Дуже добре, що в українському футболі взагалі з’являються такі люди, які готові вкладати неймовірні кошти, навіть попри відсутність результату. За це можна тільки подякували.

Якщо Носов не розчарується в цьому проєкті та продовжить його підтримувати на такому самому рівні, то рано чи пізно в цієї команди все вийде. На Металіст 1925 можуть чекати великі перспективи.

– Хотілося б обговорити з вами й різноманітні актуальні події українського футболу. Хто, на ваш погляд, виграє УПЛ в цьому сезоні?

– Не буду оригінальним – боротьба точитиметься між Динамо та Шахтарем. На сьогодні кияни виглядають більш зіграним та впевненим колективом. «Гірники» загубили вже забагато очок.

– Хтось третій зможе втрутитися в ці перегони?

– Полісся втрутилося. Цей клуб однозначно зі своїми можливостями буде йти серед лідерів, однак, думаю, зазіхнути на золоті чи срібні медалі їм все ж не вдасться.

– Кого ще бачите в зоні єврокубків?

– Кривбас. ЛНЗ зараз впевнено виглядає. Взагалі зіграно ще не так багато турів, тому уся боротьба попереду.

– Які команди стали для вас відкриттям на старті сезону?

– Подобається Полісся. Також подобаються Карпати. Можливо, те, що намагається робити Лупашко, поки не дає високого результату (бо футбол, який він пропонує, важко втілити в життя), однак його спроби підкупляють. Молодець! Говорю про це як нейтральний вболівальник.

– А хто з персоналій найбільше радує?

– Я дуже радий за Олексія Гуцуляка, як свого експартнера за Карпатами та приятеля. Бачу, що це ще не його межа можливостей. В збірну України він отримав цілком заслужений виклик, як і Олександр Назаренко.

– В наших грандів на європейські арені поки не виходить. В чому бачите проблеми Шахтаря?

– Складне питання. Думаю, що ту боротьбу та інтенсивність, які Шахтарю нав’язують у єврокубках, в УПЛ їм запропонувати на сьогодні не можуть, при усій повазі до нашого чемпіонату.

– А як щодо Динамо?

– Динамо мені, якщо чесно, подобається. Імпонує робота Олександра Шовковського, їхня динаміка, інтенсивність, гра вперед, відкривання. В них є хороший баланс і в атаці, і в обороні.

Чому в Динамо поки немає результату? Можливо, є якісь об’єктивні чи суб’єктивні причини. Усі говорять про важкий графік, але я б на це не списував. Бо команди хочуть потрапити до єврокубків, а потім починають говорити про переїзди. Все ж у мене є чуйка, що Динамо себе у єврокубках ще покаже.

– Тоді наостанок про наших легіонерів. Як вважаєте, Зінченко скоро покине Арсенал чи зможе змінити хід подій на свою користь та знову стати основним?

– Думаю, що Олександру заважають травми. Якщо в нього буде усе добре зі здоров’ям, то він точно завоює місце в основному складі й продовжить тішити як вболівальників Арсеналу, так і збірної України.

– Мудрик вже майже два роки перебуває в Челсі, однак суттєвого прогресу у його результативності не видно. У вас є цьому пояснення?

– Зі сторони я можу бачити, що є якісь психологічні моменти. Неймовірно обдарований гравець, але не може на повну розкритися. Час поступово йде, на нього тисне результат, бо він був куплений за шалені гроші. Щось йому заважає.

Якщо він впорається із психологічними моментами, то в нього усе має вийти. Можливо, для впевненості йому необхідно забити пару голів та віддати декілька асистів, і після цього справи підуть вгору.

– Мудрику краще продовжувати пробиватися в Челсі чи є сенс задуматися над зміною команди?

– Якщо він не буде грати, або буде кожну гру починати на лаві запасних, то… Для кожного футболіста найважливіше – це ігрова практика. В запасі втрачається впевненість.

Де виступатиме Мудрик? Думаю, навіть якщо він вирішить піти в оренду, то буде дуже багато зацікавлених кубів у його послугах

– Артем Довбик не поквапився із трансфером в Рому? Можливо, слід було дочекатися більш статусної пропозицій?

– Не думаю, що з Роми Довбик не зможе ще піти на підвищення. Італія, як я вважаю, максимально комфортний чемпіонат. Він не закритий, там усі команди намагаються грати у футбол. Перехід в Рому – це крок вперед для нього.

Не факт, що Довбик зміг би вписатися в Атлетіко, куди його сватали. Там йому було б важкувато. Тому розумію його вибір на користь Роми. Не в курсі, яка ситуація в нього була з Атлетіко, але знаю, що йому особисто телефонували президент та тренер Роми й висловлювали свою зацікавленість. Це відіграє дуже велику роль.

– Як вам виступи Довбика за Рому?

– Про Довбика лише позитивні враження. Звичайно, бувають різні матчі, але форварда такого типу в нашому футболі давно не було. Знаю із розмов з нашими спільними знайомими, що він професіонал та постійно працює над собою, тому передбачаю його подальший зростання.

– Скільки голів в цьому сезоні заб’є Довбик?

– Хотілося б мінімум 15.

– Андрій Лунін підписав новий шестирічний контракт з Реалом. Бути частиною найкращого клубу світу важливіше за стабільну ігрову практику?

– Так у Луніна зараз і практика є. Що може бути краще? Мені подобається його психологія та впевненість. Він взагалі не боїться конкуренції із одним з найкращих воротарів світу Тібо Куртуа. І коли в нього з’являється шанс, він завжди використовує його майже ідеально.

– Якщо Лунін переживе Куртуа в Реалі, то чи не вважаєте ви, що мадридці для підтримання статусу знову куплять воротаря за 50+ мільйонів й українець опиниться у тіні?

– Я вірю, що Реал, бачачи його щоденну роботу на тренуваннях та впевнену гру, просто не матиме морального права запрошувати когось іншого за неймовірні гроші. Тим більше, впевнений, що це буде голкіпер, не сильніший за Луніна.

– У Віктора Циганкова в Жироні поки немає стабільності. Що думаєте про його ситуацію?

– Можу сказати, що для Жирони взагалі було подарунком отримати Циганкова з Динамо за п’ять мільйонів євро. Цей гравець коштує набагато більше. Єдине, що йому заважає, це травми. Це потрібно визнавати, на жаль.

Тільки-но він набере шикарну форму – одразу випадає на тривалий період часу Потім потрібно усе починати спочатку. Я знаю, як це важко психологічно, адже й сам був травматичним гравцем. Аби йому трішки здоров’я, він би вже був у топклубі – це 100 %.