Український футбол

Влітку з футбольної мапи України зник ще один клуб з так званого «пулу Коломойського», мова про «Дніпро-1».

Артем Федецький, який грав за ФК «Дніпро» у період з 2012 по 2016 рік, ексклюзивно для Sport.ua розповів, у чому проблема олігархічного футболу в Україні, чому йому подобається німецька система побудови футбольних клубів та відмітив два українських клуби, які подобаються Артему, як перспективні бізнес-проєкти.

– Артеме, чому, на вашу думку, Ігор Коломойський збанкрутував ФК «Дніпро» та СК «Дніпро-1»?
– Досі не можу зрозуміти, навіщо він довів до банкрутства те справжнє «Дніпро», а не «Дніпро-1». Справжнє «Дніпро» з історією та фанатами – це для мене досі залишає неприємні спогади, бо можна було частину боргу сплатити, деяких гравців продати, деяких залишити, молодь наприклад. Почали б з другої ліги, але була б та емблема, історія та ультрас, які були і є одні з кращих в Україні.

– Історія повторюється. Коломойський знищив вже другий дніпровський клуб – «Дніпро-1».
– Крім «Дніпра» та «Дніпра-1» у Коломойського були: «Кривбас», «Волинь», «Арсенал» та «Карпати». І всі у свій час зникали. В період з 2010 по 2013 УПЛ був топчемпіонатом. До нас приходили легіонери, які потім грали на найвищому рівні в Європі.

– Що треба змінити, щоб такі історії не повторювались?
– Особисто мені подобається система у німецькому футболу, де клубом керує група інвесторів. Хто не хоче більше займатися футболом – може продати свою частку іншому інвестору. А у нас зазвичай одна людина всім керує і якщо їй щось не сподобалось, то може одразу закрити клуб. Те ж самий приклад «Інгульця», коли Поворознюк почав шантажувати УПЛ зняттям клубу зі змагань через недопуск стадіону. Є правила, всі стадіони перевіряють перед початком змагань. Бо як робить Поворознюк – так не має бути!

Клуби з історією та фанатами повинні існувати незалежно від забаганок однією людини, яка сьогодні платить, а завтра – ні. Футболіст має показувати результат на полі й бути впевненим в завтрашньому дні. Якщо буде нормальна система в клубі, то буде прогрес і в грі команди, бо футболісти не будуть відволікатися на фінансові питання.

– Німецька система в Україні прижилась би?
– В першу чергу має бути захищений футболіст. Має бути гарантійний платіж від клубу, умовно кажучи, на сезон в розмірі річного зарплатного фонду. Премії – то мотивація і це інше. Треба збирати власників клубів і розмовляти. Якби всі підійшли з гідністю до цього, то система думаю б запрацювала. В Німеччині гарна картинка, заповнені стадіони. Я там був лише рік в невеликому клубі «Дармштадт» та бачив, як все працює. Менеджмент, маркетинг, робота з вболівальниками – все на найвищому рівні. Це спочатку непросто все будувати, але коли ця машина запрацює, то далі вже треба тільки не заважати.

– В Німеччині футбольний клуб – це бізнес, а в Україні – іграшка, погоджуєтесь?
– Для когось – іграшка, це правда. Для когось, футбол – бізнес. По всій Європі футбол сприймають як бізнес та комерцію. Але і в Україні є вдалі приклади, той же самий «Шахтар», який закупив гравців за 150 мільйонів євро, а продали за пів мільярда – це вдала комерція. До цього додаємо ще футбольні успіхи: кубок УЄФА, багаторазовий чемпіон України.

Щоб клуб був бізнесом, то його треба робити з правильними людьми, які дійсно будуть зацікавлені в розвитку проєкту. А не так, як зараз, коли деякі клуби мають кошти й біля них починають різні блазні крутитися, щоб заробити, свого футболіста загнати й тому подібне.

– Мова про «Полісся»?
– Додумайте самі. Називати клуб не буду. Але раз вже згадали про «Полісся», то мені подобається цей проєкт, його президент. Окремо хочу виділити маркетинговий хід, як Усік грає за команду. Не треба робити з футболу цирк, але такі моменти мають бути.

У «Полісся» все є для розвитку: правильний підхід, структура, бачення власника. Якщо буде більше таких людей, як Буткевич, сучасних футбольних баз, дитячо-юнацьких академій, створення умов для дітей, сучасних тренерів – це буде тільки плюс для майбутнього та розвитку футболу в Україні, –сказав Федецький.