Український футбол

18 травня, 22-00. Севілья (Іспанія), “Рамон Санчес Пісхуан”

“Айнтрахт” Франкфурт, Німеччина – “Рейнджерс” Глазго, Шотландія

ТВ: MEGOGO, Volia TV

Нарешті це сталося! У фіналі Ліги Європи вперше з 2011 року переможе не англійський чи іспанський клуб, і навіть ласі до цього трофею португальці (3 фінали за 12 років) будуть дивитись цей матч по телевізору. Втім, без британського сліду все одно не обійшлося – у сьогоднішній битві за другий по престижу клубний трофей зіграє шотландський Рейнджерс. Востаннє команда із Глазго боролася за єврокубок у 2008 році, програвши Зеніту, а свій крайній міжнародний трофей вона завоювала аж у 1972-му, зі скандалом перегравши московитське Динамо. Тепер же суперником стане франкфуртський Айнтрахт.

Свій шлях до фіналу-2022 Рейнджерс розпочав ще у плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонів, двічі поступившись Мальме. Після цього підопічні Джованні ван Бронкхорста пройшли Алашкерт, забивши всього 1 гол у двох матчах і потрапивши у групу ЛЄ до Ліона, Брондбю та Спарти. Тут все могло і завершитись – шотландці набрали лишень 4 очки в перших 4-х турах (обидва в поєдинках проти Брондбю), а потім команда розбила Спарту й втримала нічию з Ліоном у рідних стінах. Зрештою, скотти випередили чехів на одне очко, прорвавшись у 1/16 фіналу.

У плей-офф турніру Рейнджерс витягнули домашні матчі. Саме завдяки перемогам на Айброксі вдалося пройти дортмундську Борусію (4:2, але 2:2 на Вестфалені), Црвену Звезду (3:0, поразка 1:2 у Белграді) та Брагу (0:1 на виїзді, 3:1 вдома). Зрештою, у півфіналі винесли РБ Лейпциг (3:1), хоча на Ред Булл Арені колектив програв майже без шансів. Таким чином, геройства у Шотландії врятували Європу від німецького фіналу в Севільї. Цікаво, що і тріумфальний для Рейнджерс фінал 1972 року пройшов у Іспанії (на Камп Ноу).

Команда Джованні ван Бронкхорста вважається андердогом протистояння з Айнтрахтом. Воно й не дивно – шотландці особливими тактичними родзинками не вражають, здебільшого працюючи від контратак та непогано виконуючи стандарти. Разом з тим, не варто думати, що цей колектив представляє собою британський олдскул. Рейнджерс демонструє надзвичайно високу інтенсивність гри, витримуючи всі 90-120 хвилин у шаленому темпі.

Саме завдяки цій особливості вдалося знищити РБ Лейпциг у домашці в півфіналі. Рейнджерс форсував темп, зумівши звести матч до величезної кількості переходів з оборони в атаку – команда запускала м’яч уперед або тікала в контрвипад всіма силами, залишаючи величезний простір позаду й підтискаючи суперника агресивним контрпресингом в разі втрати на чужій половині. Таким чином ван Бронкхорст уникав клінчу з більш майстерним суперником у позиційному футболі. РБ не витримав ні динаміки, ні подібної тактики.

Крім того, можна відзначити хорошу гру Арібо в ролі фальшивої дев’ятки та досить збалансовану оборону, в якій особливо виділяється Ландстрем – ви його можете пам’ятати за виступами у Шеффілд Юнайтед. Втім, головною силою Рейнджерс є вміння Джованні ван Бронкхорста відчувати дух гри. В даному випадку це не журналістський штамп, а тактичний факт – коуч шотландців класно розуміє, коли треба зробити матч хаотичним, а коли необхідно його заспокоїти.

Ідея футболу Рейнджерс проста й досить вразлива – особливо в контексті одноматчевого протистояння й особливо проти Айнтрахта. Втім, у фіналі Ліги Європи-2022 грають шотландці, а не супермодний РБ Лейпциг чи Борусія з Холандом. Цей факт змушує ставитись до підопічних ван Бронкхорста з великою повагою. Як мінімум, так повинні реагувати німці.

Айнтрахт також не вражає перемогами в єврокубках. Востаннє “орли” тріумфували аж у 1980 році в КУЄФА, перестрілявши у фіналі ґладбаську Борусію. Крім того, у сезоні 2018/19 під керівництвом Аді Хюттера франкфуртці дійшли до півфіналу, драматично поступившись Челсі. У цьогорічному півфіналі знову довелося їхати до Лондона, але там все завершилось перемогою над Вест Хемом, яку потім розвинули у домашній винос.

Взагалі, підопічні Олівера Гласнера розпочали євросезон одразу в груповому етапі Ліги Європи, потрапивши у просту групу з Олімпіакосом, Фенербахче та Антверпеном – команда не зазнала жодної поразки, розписавши дві нічиї в останніх двох турах, однак лишень раз вдалося зберегти ворота сухими. У 1/8 фіналу “орли” з величезним скрипом пройшли Бетіс, врятувавшись від серії пенальті завдяки автоголу іспанців на 121-й хвилині. По-справжньому ж Айнтрахт засяяв у чвертьфіналі, викинувши з турніру саму Барселону – причому на Камп Ноу до 80-х хвилин німці вели з рахунком 3:0.

Чимось франкфуртці схожі на РБ Лейпциг. Вони також грають у схемі з трьома захисниками, також вміють пресингувати й намагаються працювати в агресивному стилі, однак колектив Олівера Гласнера виглядає більш гнучким. Айнтрахт у цьогорічному розіграші Ліги Європи показав себе спеціалістом з адаптації під суперника – особливо це було помітно по матчах проти Барселони. “Орли” шикарно витримують компактність між лініями, витягують опонента на свою половину й створюють ситуації 1-в-1. Особливо небезпечно німці виглядають на флангах, де є круті й швидкі дриблери (Костіч та Кнауфф).

Важливою родзинкою Айнтрахта є готовність йти у розмін контратаками. Саме про їхню організацію вони думають, залишаючись без м’яча – і саме тому вінгери при обороні тримаються дещо осторонь (знову ж таки, можна провести паралель з РБ Лейпциг). Команда готова оголяти тили, запускаючи центрбеків у прорив до чужого штрафного. “Орли” люблять ризикувати – як і Рейнджерс.

Вразливість Айнтрахта криється у нестабільності. Франкфуртців лихоманило по ходу сезону, що вилилось аж у 11-те місце в турнірній таблиці Бундесліги – для настільки потужного в кадровому плані колективу подібний результат є страшним провалом. У єврокубках підопічні Олівера Гласнера теж кілька разів наблизились до вильоту. Навіть прекрасний матч проти Барси на Камп Ноу завершився панікою, вилученням і двома пропущеними голами в останні 10 хвилин (плюс, був ще один гол з офсайду).

Втім, для фінального матчу проти такого ж Рейнджерс це навіть добре. Нудно на Рамон Санчес Пісхуан не буде.

Кадрова ситуація

Олівер Гласнер – талановитий і прогресивний тренер, але схильний до грубих помилок. Однією з них стало рішення випустити основний склад на останній матч у Бундеслізі. Там пошкодження отримав провідний центрбек Н’Діка, участь якого у фіналі тепер під сумнівом – і це велика проблема, адже у Айнтрахта в принципі мало гравців на цій позиції. Втім, у всіх орієнтовних складах Н’Діка таки ставлять у старт. Ймовірно, все не так серйозно.

Також клубні лікарі чаклують над здоров’ям правого латераля Да Кости й атакувального хава Ліндстрьома. Натомість, точно не зіграє травмований Хінтереггер.

У Джованні ван Бронкхорста проблеми теж є, але до них вже звикли. Форвард Морелос давно перебуває у лазареті – саме замість нього й грає Арібо, якого використовують в ролі фальшивої дев’ятки. Також через пошкодження недоступні нападник Руф, атакувальний хав Хаджі, центрхав Окафор і центрбек Еландер.