Український футбол

В інтерв’ю сайту «УФ» Реал Фарми Андрій Пархоменко проаналізував минулий сезон, розповів про зміни у команді, а також про підготовку до нового чемпіонату.

Минулий сезон

– У першому колі були інші завдання, – говорить Пархоменко. – Ми поставили ціль – за два роки побудувати нову команду, омолодитись. Річ у тім, що не маємо великих грошей і не можемо одразу запрошувати кваліфікованих гравців. Тому розуміли – треба робити ставку на молодь, бо лише так ми отримаємо шанс досягти хоч якогось результату.

Але, враховуючи, що перше коло завершили на четвертому місці знизу – у другій половині вирішили змішувати склад, давати грати усім. Звісно, у цей час результати були провальними, але я знав, на що йшов. Вважаю, що рахунок на табло був провальним, але гра місцями була дуже непоганою.

Кадрова ситуація

– У нас відсотків 80 футболістів раніше взагалі не грали на професіональному рівні, а окрім цього, середній вік футболістів Реал Фарми під кінець сезону – лише 24 роки. Тому, враховуючи, що ми дали їм пограти – зробили непоганий крок уперед. Зараз, проходячи збори, я бачу як ті, хто абсолютно не дотягував до рівня команди, починають хоч якось конкурувати. В останніх матчах ігрову практику отримали 20 польових гравців та воротарі.

Фінансові проблеми

– У нас дуже маленькі зарплати. Звісно, є й більш-менш хороші премії, а ж їх ще виграти потрібно. Тому футболіст думає: «А що ж якщо ми не переможемо?». Від цього втрачає мотивацію.

І це проблема. Дехто працює таксистом, хтось – грає за інші команди у чемпіонаті району. Власне, тому ми й почали омолоджувати склад. Я побачив, що в багатьох старших виконавців просто немає бажання тут грати. Є ще випадки, коли гравці працюють у інтернеті, продають речі. Трапляється й таке, що вони глобально самі добре грати не вміють, але працюють дитячими тренерами.

Розвиток місцевих футболістів

– Реал Фарма – це проєкт для розвитку місцевих юнаків. Це ідеальний момент для прогресу молоді. Є свій стадіон, є база, є два тренувальні поля. Так, немає глобальних речей, але є необхідне. Лиховидов створює це все зі свого карману, бо людина – фанат.

Це усе для того аби ці хлопці росли. Треба ж дивитись реально й розуміти, що високих завдань ми ставити не можемо, але в змозі бути трампліном. От так я й намагаюсь підбадьорювати підопічних.

Найстарший футболіст

– Враховуючи, що за моїх часів у клубі (з листопада 2022-го) Микола Лиховидов не пропустив жодного тренування – це фанат до мозку кісток. У нього багато ідей та інформації якою він намагається поділитись. Як гравець, володіє футбольним інтелектом, має нестандартне мислення.

У своєму віці, коли хлопці виступають у чемпіонаті міста, Микола Іванович грає там по два тайми і є дуже ефективним. Так, у 58 років він не може бігти так, як молоді. Але, коли йому дають м’яч – він чіпляється за нього, добре бачить поле.

Підготовка до сезону

– Шостого липня ми зіграли матч на чемпіонат міста. Перед цим мали товариські поєдинки з Чорноморцем U19 (1:0) та основною командою «моряків» (1:3). На цьому й завершили перший мікроцикл підготовки до сезону.

Розуміли, що був лише місяць перерви, тому хлопці не розтреновані. У перший тиждень підготовки дали їм трохи аеробної роботи, а у другий – підняли інтенсивність. На другому етапі працюватимемо над тактикою, технікою, швидкістю мислення.

Зміни у команді

– Ми попрощались з воротарем Дмитром Стародубцем. А за час моєї роботи тут ми припинили співпрацю десь із 15 футболістами.

Тому півроку тому й набирали молодь, бо розуміли, що деяким треба завершувати. Один з них, нападник Володимир Тилінський, два тижні тому сам сказав: «Вікторович, я не хочу грати». Герман Дмітрієв завершив. Він багато років тут виступав. Іноді йшов, потім повертався. Але розуміли, що він стає старшим, йому треба годувати родину. Це ж він працює в таксі, а також грає на район за інші команди.

Пресслужба ПФЛ