Український футбол

Збірна Франції в рамках 1/8 фіналу Євро-2024 приймає Бельгію.

Збірна Бельгії несподівано зустрілась зі шквалом критики. Футболісти були шоковані реакцією фанів – вони не очікували на свист після останнього матчу. Публіка не збиралася аплодувати за вихід в плей-офф при поразці словакам і “нулях” з Україною. Де Брюйне ображався, Вертонген нагадував про відсутність слабких суперників, а Доменіко Тедеско скаржився на затримку приїзду на стадіон. Втім, це все слова. Публіка чекає на гру.

А з грою у “червоних дияволів” дійсно є проблеми. Причому серйозні. Перш за все, неприємно здивувала вразливість команди під пресингом – Словаччина й Україна начисто поламали футбол бельгійців, причому “соколи” ще й гол забили. Та і румунам хаотичного тиску могло вистачити для взяття воріт (забракло реалізації).

По-друге, пресинг самих бельгійців не становив проблем для суперників, хоча перед Євро-2024 усі нахвалювали гру без м’яча на чужій половині. Спроби підтискати в кращому випадку завершувались простим гальмуванням розіграшів, в гіршому – швидкими атаками із передачами за спину високій лінії оборони.

Дані проблеми можна було б пробачити. Пресинг у збірних ставиться дуже важко, “червоні дияволи” проходять через зміну поколінь, а тренер проводить тільки перший цикл. Все це мало б перекриватись хорошою позиційною атакою – благо, топ-зірок для яскравої гри попереду вдосталь.

На практиці ситуація дуже неоднозначна. З одного боку, Бельгія дійсно різноманітна, добре організована й агресивна. Де Брюйне роздає філігранні передачі й сам тягає м’яч крізь лінії, Лукаку блискуче відкривається під вертикальні передачі й чіпляється за кроси / лонгболи, а вінгери мають унікальні швидкісні й дриблінгові характеристики. “Десятки” на кшталт Троссара здатні оперувати в декількох зонах.

Бельгія перед матчем проти України входила у топ-3 Євро-2024 за кількістю ударів (34), дотиків у штрафному (64) та очікуваними голами (4.41 xG), а без скасованих голів команда потрапила б у топ-2 за результативністю. Тобто, глобальних проблем з доставленням м’яча в ключові зони не було помітно.

Сама схема підштовхує грати агресивно. Вибудовуючись у щось схоже на 3-2-2-3 чи 3-1-5-1, Бельгія втягує в атаку до шести футболістів. У другому таймі зі Словаччиною та в поєдинку проти Румунії ми побачили, наскільки грізно може виглядати ця модель – от тільки “соколи” мали занадто підстаркуватий склад, у “триколори” змушені були розкриватись після пропущеного на 2-й хвилині гола.

Коли ж справа дійшла до суперника рівня України, здатного довго пресингувати персонально й надійно закриватись “п’ятіркою”, почалися проблеми. Хоча вони почалися ще у поєдинку зі Словаччиною, де виникла проблема з опорниками – вони не просувають м’яч, тож Де Брюйне змушений був опускатись занадто глибоко, допомагаючи в розіграшах.

Проблему частково вирішує поява Тілеманса в центрі, однак Юрі не завжди заходить у гру із замін, по ходу матчу поступово розчиняється й ослаблює оборону в центрі. Як наслідок, потенціал Бельгії розмивається – і тоді суперники починають грати на її вразливостях. Так “дияволи” й програли групу, вийшовши в 1/8 фіналу на віце-чемпіона світу.

Франція за три матчі відзначилась всього двома забитими м’ячами – з автоголу й пенальті. Не можна при цьому сказати, що команда демонструвала жахливий футбол. Якщо розбирати матчі на деталі, то до “гальських півнів” питань виникатиме небагато. “Ле Бле” були небезпечними в режимі контргри з Австрією, досить надійними в оборонних перестраховках з Нідерландами й чимало створили з флангових перевантажень проти Польщі.

Кількість голів та невисока кількість моментів не відображає сили Франції, але вкотре підсвічує стиль Дідьє Дешама. Його збірна – перш за все “суха”, прагматична й не схильна до феєрії. При цьому команда значно ефективніша й раціональніша, ніж Англія, у якої схожий підхід. Такий футбол мало кому цікавий, однак у головного тренера розмова з критиками коротка: “Не подобається – перемикай канал”.

Коли в тебе за плечима три фінали топ-турнірів за 8 років, подібна риторика не здається нахабною. Тим не менш, “Ле Бле” мають певні проблеми. Перш за все, в очі впадає відсутність гри в центрі без Грізманна – він не вийшов на Польщу, що призвело до діри в тепловій карті матчу.

Антуан, звісно ж, сьогодні зіграє – і це погано для Бельгії з її вразливою опорною зоною. Втім, навіть Гріззі не може бути одночасно всюди, а цікавої альтернативи універсалу немає. Взагалі, у Дідьє Дешама дуже багато залежить від гри лідерів. Прямо зараз він експлуатує геній Мбаппе та здатність Канте випалювати великий простір у центрі, але що робити за відсутності реалізації чи хорошої адаптації суперника?

Тренерський штаб “гальських півнів” на груповому етапі випробував різні тактики з різним кадровим наповненням. Усі виглядали перспективно, в усіх Франція виглядала переконливо – але не було явно кращого варіанту. Франція досі перебуває у пошуку, що не дуже добре у контексті плей-офф. Подивимось, як це все позначиться на поєдинку з таким суперником, як Бельгія.

Орієнтовні склади на матч Франція – Бельгія

Франція: Меньян – Кунде, Упамекано, Саліба, Ернандес – Канте, Чуамені, Рабйо – Дембеле, Мбаппе, Грізманн

Бельгія: Кастельс – Кастань, Фас, Вертонген, Теат – Онана, Тілеманс – Люкебакіо, де Брюйне, Доку – Лукаку