Український футбол

Чемпіонські перегони в іспанській Ла Лізі вже завершено, та й не дуже вони останнім часом цікавили каталонську «Жирону», у складі якої виступають українці Артем Довбик та Віктор Циганков.

Свою боротьбу мадридському «Реалу» та Андрію Луніну команда Мічела завчасно програла, проте в неї ще існувала необхідність здобувати очки в контексті боротьби за владу в регіоні.

Перемоги в дербі над «Барселоною» (двічі по 4:2) абсолютно нічого не важитимуть, якщо в підсумку «червоно-білі» не доведуть справу до логічного завершення наприкінці кампанії й не посядуть другу сходинку, яку й залишає за собою наразі колектив Хаві. Проте в тридцять шостому турі національної першості «Жирона» мусила зіграти домашній матч проти «Вільярреала» – підступного претендента на місце в зоні єврокубків, у складі якого останнім часом з’явився власний супербомбардир – Александер Серлот.

Від дуелі норвежця та нашого Артема Довбика чекали багато голів, тому й пізній час матчів, навіть як для Іспанії, не мав відлякати футбольну авдиторію. Але надзвичайно результативною цю гру в підсумку точно назвати було не можна, хоча й поведінка команд на полі з перших хвилин не натякала на це. Атака на атаку з невеличкою перевагою гостей за гостротою – не було можливості перевести подих поміж гольовими моментами.

Знаходилось місце й для активності українців біля чужих воріт, і якщо Довбика опікали надзвичайно щільно, то в Циганкова посеред першої половини гри був цілком непоганий момент із ударом повз дальню стійку з правого флангу штрафного. Однак, як і суперники та партнери до цього у значно кращих ситуаціях, Віктор не поцілив у площину воріт.

А потім і Довбик нарешті віднайшов можливість пробити, але лише перевірив здатність Йоргенсена закрити власні ворота під гострим кутом. Загалом, насичена перша половина, але без гольових моментів, що вже змушувало задумуватись над тим, що сценарій гри може вийти геть не таким, як ми собі уявляли до стартового свистка.

Темп атак у другому таймі був значно меншим. Але без гольових моментів справа не обійшлась. Щоправда, уже за першої нагоди біля воріт Гассаніги «Вільярреал» забив. На 59 хвилині Гедеш зав’язався в боротьбі на лівому фланзі штрафного, після чого м’яч відскочив на протилежний бік поля на Траоре, а той пробив у лівий кут. Цікаво, що Бертрана потім назвуть найкращим гравцем у матчі, хоча крім цієї ситуації в нього був лише один більш-менш небезпечний удар на самому початку гри.

А визнано найкращим гравця «жовтої субмарини» тільки через те, що вона вистояла на чужому полі. Бо хоча б у моменті з дальнім ударом Циганкова за кілька миттєвостей після голу «Жирона» могла розраховувати на взяття воріт. Але Віктор влучив у поперечину. А ось більше створити команда Мічела так і не змогла. Савіо занадто багато псував епізодів своїми індивідуальними діями й каталонці буксували. У суперників навіть вилучення було наприкінці гри, але то більше питання до Феменії, який на рівному місці вирішив штовхнути Еріка Гарсію. Напевно, щоб хоч трохи розбурхати матч, який гості намагались засушити.

У наступному турі каталонська «Жирона» зіграє в гостях у «Валенсії», а «Вільярреал» прийматиме мадридський «Реал».

Іспанська Прімера. 36-й тур.

«Жирона» – «Вільярреал» – 0:1

 Гол: Траоре, 59

 Попередження: Блінд, 36 — Феменія, 41, Баена, 43, Траоре, 56, Терратс, 90+3

 Вилучення: Феменія, 90+5 (друге попередження)