Український футбол

Генеральний директор “Металіста 1925” Андрій Недєлін прокоментував інформацію від коментатора Віталія Волочая, що Спортивний арбітражний суд у Лозанні (CAS) вважає, що “Металіст 1925” має великі підстави вважатися наступником старого “Металіста”, і тому новий “Металіст” чистий від усіх боргів.

“Перше. Подивився фрагмент передачі за участю цього журналіста (Віталій Волочай у КДК – прим.) і був дуже здивований тим, що мені взагалі доводиться коментувати судові справи і судові рішення щодо футбольного клубу “Метал”. Але якщо від журналіста прозвучали якісь припущення на адресу “Металіста 1925”, то, звичайно, ми не можемо утриматися від коментарів.

Хоча мені дуже цікаво, як це рішення CAS взагалі потрапило до рук журналіста. Навряд чи йому це рішення надав адвокат Каяду, який там фігурує. Це дуже цікаво.

Друге. Журналіст, який каже, що “Металіст 1925” отримує якісь скарги, напевно, не до кінця розібрався в деяких моментах щодо претензій на виплату заборгованості футболістам з боку клубу, який має заборгованість.

За чотири роки до перейменування “Металу” на “Металіст” наш клуб не отримував жодного запиту від ФІФА. Єдине, що мені відомо – були листи на електронну пошту із запитом роз’яснення від представників футболістів, яким винен гроші “Металіст”. Нам достатньо було відповісти, що наш клуб не є “Металістом”. На цьому все скінчилося.

Тобто, твердження про те, що був розгляд якоїсь справи, наприклад справи Каяду проти “Металіста 1925” – це неправда.

Таку скаргу, як мені відомо, футболіст може подати протягом двох років. Я ще раз скажу, що чотири роки до появи “Металіста” жодних скарг не було. З появою, тобто, перейменуванням “Металу” на “Металіст”, ці скарги з’явилися. Але вони були не на нашу адресу, а на адресу “Металіста”.

Третє. Потрібно взагалі дати роз’яснення вболівальникам, функціонерам і причетним до футболу людям про те, як з’являються скарги на апеляцію. Є стандартна процедура звернення футболістів не до CAS, а до ФІФА. І рішення ФІФА про виплату заборгованості футболісту – це і є рішення ФІФА про правонаступництво, яке клуб може оскаржити. Я не здивуюся, якщо рішення у справі Каяду не було єдиним.

Ми не бачили цього рішення (про те, що суд у Лозанні вважає, що “Металіст 1925” має більше підстав вважатися правонаступником “Металіста” – прим.). Мені важко сказати, чи була в рішенні назва “Металіст 1925” саме в контексті, який використовує журналіст, Віталій. Чесно кажучи, мені було досить смішно, коли подібні речі виникають. Не хочу сказати, що це якась теорія змови. Але це дуже смішно. Повторюся, звідки у Віталія Волочая рішення суду? Було б ще смішніше, якби це рішення з’явилося в іншого журналіста.

Мені здається, що рішення ФІФА щодо Каяду – це не єдине рішення ФІФА про правонаступництво одного “Металіста” іншому “Металісту”. Якось дико: один і той самий офіс, емблема, стадіон, президент, функціонери, кольори, місто. Якщо це не вказує на правонаступництво – це мені не зовсім зрозуміло.

Касаційний суд Лозанни може розглядати цю скаргу з боку “Металіста” (про правонаступництво від старого “Металіста” – прим.). Це, мабуть, і сталося. Але це не говорить про те, що він нікому нічого не винен. Давайте почекаємо. Сьогодні всі хочуть побачити це рішення і дізнатися, чи є там взагалі слова про “Металіст 1925”. Мені дуже цікаво, чи є ці слова там чи ні. Я впевнений, що CAS у Лозанні не може згадувати “Металіст 1925” ні в якому контексті, розглядаючи справу Каяду проти “Металіста”. До чого тут “Металіст 1925”? У мене виникають непорозуміння, коли шановний журналіст, або як він класифікує себе, говорить такі речі, що нібито CAS визнав “Металіст 1925” правонаступником – це не вписується в жодні рамки. Маячня.

Усі чудово розуміють, як “Металіст 1925” починав свій шлях. Він починав саме з любителів. Якщо порівняти шлях “Металу”, він склався дещо інакше. Вони не починали з аматорів. Звинувачувати “Металіст 1925” у тому, що він заздалегідь має ознаки правонаступництва, може робити тільки фахівець, який не має компетенції в цьому питанні. “Металіст 1925” завжди дотримувався правових канонів, на відміну від “Металу”, який отримав атестат від УАФ на участь у другій лізі за документами футбольного клубу “Вовчанськ”. Із цим, можливо, мало хто знайомий, але це факт. З тим запалом, із яким “Метал” виходив із другої ліги в першу – це багато про що свідчить. До цього не може бути жодних питань.

Уболівальники “Металіста 1925” можуть бути спокійні на сто відсотків. Не тільки вболівальники, а й футболісти. Я взагалі не розумію, навіщо і як притягують “Металіст 1925” за вуха до якихось токсичних історій. Наразі всі ці історії зазнали фіаско. Нічого, крім інформаційних хвиль протягом кількох днів, не вдавалося і навряд чи коли-небудь вдасться зробити.

Повторюся, жодного позову до “Металіста 1925” не було. Жодного прецеденту не було, жодної згадки про це не було. Те, що говорить Волочай, що була якась справа і вона прожила недовго – це брехня, маячня. Навіщо він про це говорить – у мене є кілька припущень. Або йому хтось сказав це говорити, або він це вигадав.

Фактів, які підтверджують те, що він сказав, немає взагалі. Я можу заявити про це публічно. Якщо він не глибоко занурений у матеріал – це журналістська помилка, на мою думку. Якщо журналіст дає неперевірену інформацію, то він не може називати себе журналістом. Якщо ти збираєш інформацію, аналізуєш її – ти маєш запитати її в тієї сторони, яку ти долучаєш до цієї справи. Чому він не звернувся до мене чи до наших юристів? Чи була справа Каяду з “Металістом 1925” чи не була?

Я запитав сьогодні вранці своїх працівників – жоден із них не чув прізвища Волочая, запитів прокоментувати це питання не отримував. Волочай має відповідати за ці слова. А ці слова я не можу класифікувати ніяк інакше, окрім як назвати їх брехнею і маренням. Таке пояснення”, – зазначив Недєлін.