Український футбол

Захисник “Шахтаря” Валерій Бондар прокоментував матч 25-го туру УПЛ із “Зорею” (2:1).

– Другий матч поспіль із “Зорею”. Як ви вважаєте, чому він таким нервовим і важким для “Шахтаря” вийшов?

– Якщо згадати минулий рік, коли ми грали 2 матчі за 5 днів проти “Львова” – також ці 2 матчі дуже важко складалися для нас. Досить так воно незвичайне, скажімо так, 2 матчі грати проти однієї команди.

“Зоря” дуже складна команда, яка завжди виходить на гру і завжди б’ється з усіма командами. І це вона показує протягом усього сезону, але якось із нами вони це показують у 5 разів сильніше, ніж з іншими командами.

Але ми це розуміємо, бо на “Шахтар” всі команди дуже налаштовуються, всі хочуть відібрати очки. Напевно, є ще якісь інші сторони, які це мотивують якось.

– Які помилки, на вашу думку, призвели до голу?

– Я ще не бачив гол, але, гадаю, там була моя помилка. Тому що дуже легко вийшли з ауту та розгорнули атаку. Потім флангова передача і ніхто не грав із Антюхом. Але я думаю, що там треба розбирати момент. Думаю, експерти вже розібрали та зможуть відповісти на це питання. Я зараз не можу, але думаю, що там є і моя помилка, бо, мабуть, цей нападник зіграв краще, ніж я, і я мав би краще в цьому епізоді діяти.

– Бачила, як, здається, до вас звертався наставник “Зорі”. Ви йому щось відповідали? Що то була за ситуація? На завищених тонах, здається, було.

– Знаєте, бо якось весь 2-й тайм тренер “Зорі” та помічник завжди кричали рефері, що якось я не так граю, щось я не так роблю. Потім до мене почав звертатися. Я не знаю, чи це нормально. Я сказав: “А що мені робити? Ми у футбол граємо чи ні?” Якщо не можна діяти так, як тоді треба діяти?

Потім я після гри підійшов до нього і потис руку кожному з них і сказав, що це можуть бути емоції, це футбол. Я дуже поважаю суперника та їхніх тренерів.