Ігор Пластун: У чемпіонаті Казахстану справді багато українців, тож за всіма не встежиш

У чемпіонаті Казахстану справді багато українців, тож за всіма не встежишІгор Пластун, один із трьох українців у “Ордабасі”, розповів про життя в Казахстані.

– Українські легіонери “Ордабаси” відчувають підтримку з боку головного тренера команди?

– Так. Думаю, що мої партнери також задоволені таким ставленням. Ми граємо, тож це найголовніший чинник від тренера. Просто я граю на позиції захисника, а Макаренко та Бесєдін у середині поля та в атаці. Тому таких гравців змінюють частіше, ніж захисника.

– Була інформація, що “Ордабаси” може підписати ще одного українця – голкіпера Дениса Бойка, який залишив “Полісся”.

– Так, ми читали цю новину. Але за цей час “Ордабаси” вже підписав нового голкіпера, тому, гадаю, це питання вже неактуальне, хоча з Денисом на цю тему ми не спілкувалися. Єдине, що нещодавно у Казахстані справді з’явився український голкіпер. “Єлімай” підписав Максима Коваля.

– З кимось із українців у Казахстані ще перетиналися?

– Із Євгеном Шаховим із “Тоболу” перетиналися нещодавно, а до цього ще на зборах у Туреччині. Саня Нойок грає в “Атирау”. Знаю Юрія Бушмана з “Кизилжара”, Віталія Приндету з “Кайсара”. У чемпіонаті Казахстану справді багато українців, тож за всіма не встежиш. Але зараз, звичайно, найбільше тут дружу з українцями “Ордабаси” – Макаренком та Бєсєдіним.

– Що найбільше вас одразу вразило у Шимкенті?

– Місто мене приємно здивувало. Шимкент знаходиться на півдні країни. Тут найпатріотичніші казахи. Усюди говорять казахською. Приємно, що вони також підтримують у боротьбі за незалежність Росії Україну. Шимкент – цікаве місто, велике, тут проживає понад мільйон людей. Літо спекотне, буває до 45-50 градусів. Ну і ще кинулося мені у вічі після Європи – це манера їзди на місцевих автошляхах. Думаю, той, хто навчиться їздити без пригод тут, у будь-якій іншій країні їздитиме, як професіонал.

– Наприкінці року у вас закінчується контракт із “Ордабаси”. Які подальші плани?

– Так, угода десь до середини грудня. Але так далеко в майбутнє я не заглядаю. Бо у футбольній кар’єрі все може змінитись за тиждень. Намагаюся жити у моменті. Найголовніше зараз – не відволікатися на ці речі, тому що у нас починаються найважливіші ігри цього сезону.