Ігор Невес: Є реальна можливість фінішувати в зоні єврокубків

Форвард львівських Карпат Ігор Невес напередодні центрального матчу 27 туру української Прем’єр-ліги проти Олександрії поділився своїми думками.

– Карпати своєю грою можуть в перший сезон фінішувати в зоні єврокубків. Як розціниш шанси зелено-білих?

– У нас є реальна можливість. Крок за кроком впродовж усього чемпіонату ми наближаємося до цієї мрії, і наше налаштування абсолютно не зміниться. Від матчу до матчу намагаємось викладатись на полі на всі сто відсотків.

– Перед початком сезону міг уявити, що Карпати будуть так високо по таблиці?

– Ми завжди уявляли Карпати на вершині. Змушувало нас мріяти все більше і більше в чемпіонаті розуміння і чіткість роботи, яка виконується щодня, а також віра в свої сили.

– Цього вікенду до Львова завітає ФК Олександрія. Яку характеристику можеш дати вашому опоненту?

– Суперник, який багато бореться і має хорошу злагоджену команду.

– Бажання повернути борг за поразку в першому колі присутнє?

– Футбол тим і прекрасний, що завжди дає нам шанс на реванш, і ми готові знову зустрітися з ними.

– Полісся та Кривбас не полишають надій посунути вас із топ-5. Тиск із боку опонентів впливає на Карпати?

– Ми не почуваємось добре і намагаємось спокійно ставитись до своїх обов’язків. Звичайно, ми знаємо, наскільки серйозно треба поставитись до турнірної ситуації, що склалась, але без зайвого тиску на себе. Будемо боротись до останньої хвилини на полі у наступних 3 матчах.

– В останніх матчах тобі вдалося перервати суху серію і відкрити лік голам в УПЛ – вперше після 24 матчів без забитих м’ячів. Наскільки важко було ментально, коли не йде?

– Думаю, я стикався зі складнішими ситуаціями в кар’єрі та в житті. Не забивати голи – це те, що турбує нападника, який звик забивати голи, як я. Це був мій перший досвід, коли я провів стільки ігор без забитих м’ячів. Але я ніколи не припиняв працювати і віддаватися на тренуваннях, і це додало мені впевненості, щоб продовжувати боротися за голи. Слава Богу, що я вже відкрив рахунок в УПЛ.

– Конкуренція з Краснопіром, коли в команді з’являється ще один нападник, мотивувала?

– Футбол – командний вид спорту, і я думаю, що це цілком природно мати більше одного гравця на одній позиції. Сильна команда, яка хоче боротися за великі цілі, повинна мати якісний склад, і присутність Краснопіра вітається. Я не бачу тиску в тому, що він є в команді.

– Що вимагали в Карпатах від форварда при Маркевичу та Лупашку? Твої функції сильно змінились?

– Так, є велика різниця в стилі гри і переміщеннях, які ти повинен робити в контексті нового ігрового задуму. Наше завдання, як футболістів, зрозуміти цю зміну функцій і адаптуватися якомога швидше. Але це дуже корисно, тому що дає нам можливість стати більш реалізованими як гравцям, розвиваючи нові навички та здобуваючи нові знання.

– З появою нового тренера в яких аспектах гри додав?

– Я думаю, що з Лупашком я покращив розуміння гри в цілому, в яких моментах я повинен проявитися і де, щоб мати можливість приносити більше користі в атаці, а також в захисті.

– В твоїй родині до тебе хтось грав у футбол?

– У сім’ї завжди любили футбол, і дехто навіть намагався зробити кар’єру, але я був першим, хто став професійним футболістом.

– Хтось із твоїх земляків запалює зараз в УПЛ?

– У мене є кілька друзів, які грають тут в УПЛ, наприклад, Жоао Віалле, який грає в Поліссі, Едсон і Клайвер із Руху і, звичайно, бразильці з Карпат – Бруно, Жан і Фабіано.